Справа Укргазбанку: Так крали, що банк зі збиткового став прибутковим

Два тижні тому генпрокурор України надіслав запит на екстрадиційний арешт ексзаступника голови правління "Укргазбанку" Дениса Чернишова. Разом з тим минулого вівторка на сайті НАБУ з'явилося повідомлення про те, що Чернишова викликають на допит 16 березня, пишуть Українські новини.

Чернишов проходить по справі НАБУ і САП проти ексголови НБУ Кирила Шевченка та інших посадовців "Укргазбанку", яких НАБУ підозрює у причетності до завдання банку збитків на суму понад 206 млн грн.

Денис Чернишов вперше детально прокоментував звинувачення на свою адресу та детально спростував версію детективів НАБУ.

За версією слідства, група осіб, до яких входить і Чернишов, з 2014 по 2019 рік займалася присвоєнням грошей банку. От тільки цей часовий проміжок не співпадає з трудовою біографією Чернишова.

"У 2014 році я ще не працював в "Укргазбанку", а з 2016 по 2019-й вже там не працював, тобто не був посадовою особою. Але кого це цікавить", – каже Чернишов.

У 2015 році був проведений конкурс з відбору голови правління "Укргазбанку". У конкурсі переміг Кирило Шевченко. Денис Чернишов став його заступником у квітні 2015 року.

"І з цього моменту, за версією НАБУ, ми почали невпинно красти, – розповів виданню Денис Чернишов. – І так крали, що банк зі збиткового став прибутковим вже у 2015 році і у всі наступні роки. Тобто вперше в історії людства той, кого обікрали, став в результаті крадіжки багатшим, ніж був".

За словами Чернишова, вивезти банк зі збитків допоміг запуск програми стимуляції та залучення клієнтів.

До того ж, як зазначає Чернишов, у листопаді 2019 року був проведений цілий ряд аудитів саме з цієї теми. "І всі ці незалежні моніторинги показали ефективність програми з залучення клієнтів та не виявили зловживань", – стверджує Денис Чернишов.

Він звертає увагу на те, що НАБУ почала займатися цією справою ще у 2019 році, але розслідування "тліло" і фактично не просувалось. Аж доти, поки Кирило Шевченко не став головою Нацбанку.

Показовим у цій справі є також епізод із врученням підозр у жовтні 2022 року.

Підозру Кирилу Шевченку та ще чотирьом фігурантам розслідування НАБУ вручили 6 жовтня – у останній робочий день Кирила Шевченка на посаді голови Нацбанку. У той самий день, буквально через кілька годин після появи підозри, профільний комітет розглядав заяву про відставку Шевченка.

"На мою думку, саме цей день обрали тому, що голова САП Кліменко шукає "подвиги Геракла": йому треба було показати, що він зміг притягнути до відповідальності саме діючого голову Нацбанку. Це виглядає так само, якби на полюванні молодий мисливець підбіг би до не ним смертельно пораненого слона, вистрелив би йому у серце та хизувався цим", – вважає Денис Чернишов.

Юристи звертають увагу на те, що т.з. "бермудський трикутник НАБУ/САП/ВАКС" припускаються багатьох процесуальних помилок. А саме – Чернишову відмовляють в участі у засіданнях в режимі відеоконференції – суддя вимагає особистої присутності на засіданнях.

Окрім цього, два тижні тому за підписом генпрокурора України Чернишов отримав запит на екстрадиційний арешт, який ініціювали детективи НАБУ. Однак разом з тим минулого вівторка на сайті НАБУ у розділі "новини та повістки" з'явилося повідомлення про те, що Дениса Чернишова викликають на допит 16 березня.

Зараз Денис Чернишов перебуває в одній із країн Європи, але переконує, що неодноразово повідомляв суд та сторону обвинувачення про своє місцеперебування, однак всі ці обставини з незрозумілих причин не враховано.

"Ситуація, коли українські правоохоронні органи направляють в іноземну країну запит на міжнародну правову допомогу, в якому одночасно просять затримати особу з метою екстрадиції та викликають цю ж особу на допит, порушує питання щодо "справедливої гри". Принагідно треба вказати, що Європейський суд з прав людини у справі Чонка проти Бельгії досліджував питання свавілля дій держави в розрізі їхньої справедливості та чесноті та визнав, що коли дії формально законні, але нечесні чи несправедливі, це порушує принцип законності, втілений в Європейській Конвенції з прав людини", – каже адвокат Іван Ліщина.