Абсолютна більшість українців вважають, що в Україні немає проблем з використанням російської мови і російськомовні громадяни не зазнають утисків та переслідувань. Лише 8% вважають, що дискримінація все ж є.
Про це свідчать результати травневого опитування КМІС, у якому взяли участь 984 респонденти.
За рік ситуація щодо цього питання дещо змінилася, проте 84% українців продовжують дотримуватися погляду, що в Україні немає проблем із використанням російської мови і російськомовні громадяни не зазнають утисків і переслідувань. У травн 2022 року цей показник був 93%.
Лише 8% вважають, що російськомовні громадяни зазнають систематичних утисків і переслідувань. У травні 2022 року показник був 5%.
У всіх регіонах України абсолютна більшість населення, як і в 2022 році, вважають, що утисків і переслідувань російськомовного населення немає. Зокрема, серед жителів сходу, 85% так вважають, а серед жителів півдня – 81%.
Як вважають ті, хто вдома спілкуються російською мовою
Серед тих, хто вдома спілкується переважно або лише російською мовою, 81% вважають, що жодних утисків чи переслідувань немає (і лише 13% вважають, що такі утиски мають місце).
Як зазначається, у вибірці було лише 32 респондентів (з 984), які продовжують ідентифікувати себе за національністю як росіяни. Такої кількості недостатньо для статистично надійних розрахунків. Утім, показово, що серед них лише 6 бачать утиски через російську мову, а 25, навпаки, вважають, що жодних проблем через російську мову немає.
Видумки російської пропаганди
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, в Україні не було і немає об’єктивних серйозних мовних проблем, а "утиски і переслідування" є витвором російських пропагандистів з метою розколу українського суспільства.
"Наразі абсолютна більшість українців незалежно від регіону походження, мови спілкування чи національності вважають, що проблем з використанням російської мови немає. Водночас помітною є тенденція, що зараз усе-таки стало трохи менше тих, хто в цьому впевнений. Утім таке зниження є цілком очікуваним, оскільки з травня 2022 року мовне питання ставало предметом дискусій (хоча коректніше в багатьох випадках говорити не про аргументовані дискусії, а про спекуляції на людських емоціях, де часто мало місце "перебирання міри")", - зазначив він.