Війна внесла корективи в повсякденне життя українців, зокрема й у роботу магазинів, ТЦ, кафе та інших закладів. Зокрема, багато з них припиняють свою роботу під час повітряних тривог, але не всі.
Чому не всі заклади закриваються під час повітряних тривог, чи зобов'язані вони це робити та чи є відповідальність за це, в коментарі РБК-Україна пояснив адвокат Євген Буліменко.
За словами Буліменка, чинним законодавством не передбачено особливих вимог до роботи ТРЦ, магазину чи кафе під час повітряної тривоги.
"В даному випадку суб’єкт господарювання, зокрема, власник або орендар закладу торгівлі є суб’єктом забезпечення цивільного захисту та зобов’язаний вживати заходів для забезпечення безпеки як своїх працівників, так і клієнтів або відвідувачів відповідних закладів торгівлі", - пояснив він.
Зокрема, за словами адвоката, на суб’єкт господарювання покладено обов’язок щодо організації та здійснення заходів з евакуації своїх працівників (персоналу) та майна, а також населення, яке перебуває в межах території суб’єкта господарювання та потрапило в зону дії небезпечних чинників надзвичайної ситуації (небезпечної події), що передбачено ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.
"Також слід зазначити, що ст. 153 КЗПП передбачено обов’язок роботодавця забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці, а також заборонено роботодавцеві вимагати від працівника виконання роботи, що становить явну небезпеку для життя працівника, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці", - додав Буліменко.
Як пояснив адвокат, працівник має право відмовитися від виконання дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, що становить небезпеку для життя чи здоров’я такого працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
Знову ж таки, як зазначив Буліменко, прямого обов’язку суб’єкта господарювання припиняти роботу закладів торгівлі та виводити людей під час повітряної тривоги законодавство не містить.
"Однак, ст. 130 Кодексу цивільного захисту України зобов’язує суб’єкта господарювання розробити та затвердити план реагування на надзвичайні ситуації, а суб’єкта господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше - інструкцію щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій", - додав він.
Українське законодавство не передбачає прямої відповідальності суб’єкта господарювання за роботу під час повітряної тривоги, внаслідок чого сталась загибель людей, розповів РБК-Україна адвокат.
"Однак, до такого суб’єкта господарювання може бути застосована кримінальна відповідальність, передбачена ст. 271 Кримінального кодексу України (порушення вимог законодавства про охорону праці якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки)", - уточнив Буліменко.