Тариф на електроенергію в Україні для побутових споживачів піднімуть із 1 червня 2023 року. І це перше значне підвищення від початку повномасштабної війни.
Про його причини та про те, на скільки збільшаться суми у платіжках, - у матеріалі РБК-Україна.
Новий "пільговий тариф"
Кабінет міністрів України на вчорашньому засіданні схвалив підвищення цін на світло для населення. Новий тариф становитиме 2,64 гривень за кВт-год. Станом на другу половину дня 31 травня постанову ще не опубліковано на урядовому порталі.
Зазначимо, Національна комісія, яка здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), просила підняти тариф до 2,88 гривень за кВт-год.
Ця цифра розраховувалася як мінімально необхідна для того, щоб державні "Енергоатом" та "Укргідроенерго" могли й надалі постачати електроенергію за пільговим тарифом. Оскільки, наприклад, "Енергоатом" став збитковим і не здатний належним чином виконувати покладені на нього особливі зобов'язання.
Незважаючи на те, що запропонована НКРЕКП ціна вдвічі нижча за ринкову (встановлена для бізнесу), в уряді затвердили ще нижчий тариф.
"Ми бачимо можливість встановити тариф на рівні 2,64 гривні за кВт-год. Це мінімальний тариф, який дозволить утримати енергосистему", - зазначив міністр енергетики Герман Галущенко.
За його словами, новий тариф все одно залишається пільговим. Тобто його не приводять до ринкового і на ринку електричної енергії продовжить діяти режим спеціальних зобов'язань (ПСО).
"Не йдеться про те, що він переглядатиметься у напрямку ринку. Тому що ми вважаємо, що це рішення разом з іншими дозволить нам забезпечити стабільність енергосистеми", - додав міністр.
Причини підвищення
Галущенко називає підвищення тарифу складним рішенням, але необхідним для масштабної підготовки енергосистеми до опалювального сезону, що продовжується на енергетичних об'єктах.
Справа в тому, що Україна пройшла найскладнішу зиму в історії за умов масованих російських атак на енергосистему. Масштаби пошкоджень значні і, як повідомлялося раніше, на відновлення треба приблизно 45-46 млрд. гривень.
"Якщо ми не ухвалимо це рішення (про підвищення тарифів, - ред.) разом з іншими, які будуть також прийняті, наступної зими ми будемо без світла. Це дуже проста аксіома", - наголосив міністр.
Крім того, через окупацію частини територій Україна втратила суттєві потужності у генерації. І на даний момент у розрахунки тарифу не закладається опція їхнього повернення.
"Ми дуже хотіли б, щоб це сталося, і я впевнений, що це станеться, але питання в тому, коли і в якому стані ми їх отримаємо... Крім того, ми виходимо з того, що обстріли енергосистеми будуть здійснюватися так само системно, як це відбувалося протягом попереднього опалювального сезону", - зазначив Галущенко на брифінгу після засідання Кабміну.
Чому рішення про зростання тарифу на електроенергію ухвалили лише зараз? Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко впевнений, що ситуація дійшла до критичного стану.
За його словами, для підготовки до наступного опалювального сезону потрібно відремонтувати пошкоджене ракетними та дроновими ударами обладнання, закупити паливо для електростанцій та створити запаси на випадок аварій.
"Якщо Україна не буде підготовлена, то ймовірність блекауту буде дуже високою. Тому в ситуації на краю фінансової прірви уряд просто змушений йти на такий крок. Іншого виходу не залишається", - додав він у коментарі РБК-Україна.
На скільки зростуть суми у платіжках
Зазначимо, зараз в Україні діють два "соціальні" тарифи для населення і один ринковий (для бізнесу). Зокрема, ціна на світло для бізнесу перевищує 6 гривень за кВт-год. А щодо побутових споживачів діють такі розцінки:
Новий тариф у 2,64 гривень за кВт-год діятиме для всіх домогосподарств, незалежно від обсягів споживання.
Іншими словами, у червні платіжки за світло зростуть наступним чином:
Міністр енергетики Герман Галущенко також наголосив, що з 1 червня платіжки за електроенергію у середньому зростуть на суму до 250 гривень.
Зазначимо, за даними НКРЕКП, за 2020 рік середнє споживання на одне домогосподарство становило 168 кВт-год. Якщо зараз за цей обсяг необхідно заплатити 242 гривні, то з 1 червня - 443,5 гривні.
Експерт Володимир Омельченко впевнений, що підвищення у платіжках навіть на 250 гривень некритичне для абсолютної більшості споживачів.
"У нас набагато більше витрачають на бензин, мобільний зв'язок, алкоголь і цигарки. Електроенергія все ж таки це такий товар, без якого нікуди не можна подітися", - зазначив він у розмові з виданням.
Один тариф для всіх побутових споживачів?
Зазначимо, новий тариф більше не передбачає диференціації. Тобто, незалежно від обсягів споживання за 1 кВт-год доведеться заплатити 2,64 гривень.
У такому разі значно зростуть платіжки у тих, хто користується електричним опаленням. За даними Нацкомісії, такі домогосподарства 2020 року в середньому щомісяця споживали 954 кВт-год. І для них платіжки зростуть у середньому майже на тисячу гривень.
Чи будуть для цієї категорії якісь особливі умови, поки що невідомо. Член НКРЕКП Ольга Бабій не виключає, що питання тарифікації для неї ще розглядатиметься.
"Ми, як регулятор, три тижні тому звернулися до уряду з проханням розширити перелік субсидіантів та переглянути підхід до вразливих споживачів", - додала вона в ефірі одного з телеканалів.
Як зростали тарифи і чи чекати на чергове підвищення
До цього востаннє різко ціна на світло підвищувалась у кілька етапів з 2015 по 2017 рік. Тоді тариф було встановлено на рівні 0,9 гривень за кВт-год за обсяг до 100 кВт-год на місяць та 1,68 гривень за обсяг понад 100 кВт-год.
У 2021 році нижчу ставку скасували та залишили 1,68 гривень за кВт-год незалежно від обсягу споживання. З 1 жовтня 2021 року діяла ціна 1,44 та 1,68 гривень за споживання до 250 та понад 250 кВт-год на місяць відповідно.
Зазначимо, раніше розглядалося можливе підвищення у два етапи до ринкового рівня. Остаточний тариф мав становити 5,5 гривень за кВт-год. Але за словами Бабій, розрахункова ціна 2,88 гривень передбачала збереження тарифу на такому рівні до кінця війни.
Експерт Володимир Омельченко більш обережний у прогнозах.
"По-перше, ми не знаємо, скільки триватиме війна. По-друге, ми не знаємо, які будуть економічні та інфляційні процеси, яким буде рівень девальвації, тому важко сказати. Моя позиція в тому, що на ринковий тариф треба перейти до кінцю цього року для всіх споживачів з розробкою більш досконалої системи надання субсидій. Тоді ситуація в енергетиці може значно покращитись", - сказав він у коментарі РБК-Україна.
На його думку, на сьогодні уряд не готовий запроваджувати ринкові ціни для населення через низьку платоспроможність у зв'язку з війною, а також через побоювання соціально-політичних наслідків.
Міністр енергетики Герман Галущенко запевняє, що, принаймні, зараз другий етап підвищення не планується.
Чи залишиться нічний тариф
Галущенко також зазначив, що, як і субсидії, залишиться нічний тариф на електроенергію. Він діє з 23:00 до 07:00 та оплачується вдвічі нижче, ніж денний.
Тобто якщо зараз діє нічний тариф 0,72 та 0,84 гривень за кВт-год залежно від обсягів споживання (менше або більше 250 кВт-год на місяць), то з 1 червня буде 1,32 гривень незалежно від обсягу.
Облік нічного тарифу можливий лише за наявності спеціального двозонного лічильника. Його можна придбати самостійно або у оператора при замовленні послуги із заміни вартості. У середньому вартість такого лічильника знаходиться у діапазоні 1500-3000 гривень. Крім того, із постачальником треба укласти двотарифний договір.
Щодо реальної економії, то якщо, наприклад, сім'я споживає 300 кВт-год на місяць, то з 1 червня вона платитиме майже 800 гривень.
Якщо після встановлення лічильника половину споживаної електроенергії перенести на ніч, то підсумкова сума у платіжці становитиме майже 600 гривень. У такому разі його окупність займе близько року.
Досягти такої економії можна, якщо в нічний час включати бойлери, пральні та посудомийні машини, хлібопічки та інші енерговитратні прилади.
Зазначимо, на сьогодні "Укренерго" закликає всіх споживачів знизити навантаження на енергосистему, особливо в піковий годинник увечері з 19:00 до 22:00 або перенести на ніч використання потужної техніки. Оскільки через активні ремонтні кампанії на ТЕС та на частині АЕС працює менша кількість енергоблоків.