Підвищення податків та ослаблення гривні: про що Україна (не)домовилася з МВФ

Робота місії МВФ в Україні закінчилася. Як виконуються умови кредитної програми, які питання викликали найбільші розбіжності під час переговорів, – розбирався спецкор РБК-Україна Юрій Дощатов.

Місія Міжнародного валютного фонду в Україні завершила п'ятий перегляд програми співробітництва для підготовки рішення щодо виділення чергового траншу кредиту в рамках програми EFF. У повідомленні МВФ йдеться, що досягнуто угоди на рівні персоналу, яка підлягає затвердженню Виконавчою радою МВФ у найближчі тижні. Наступний, шостий транш кредиту МВФ може становити 1,1 млрд доларів.

В результаті, за півтора роки дії програми кредитні кошти будуть вибрані більш ніж наполовину – з 15,6 млрд доларів, розрахованих на 4 роки, Україна отримає близько 8,8 млрд доларів.

До поточного перегляду програми Україні потрібно було виконати лише одну умову (структурний маяк, – ред.) – ухвалити закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Цей документ було прийнято за графіком ще у червні.

Тому в роботі місії основна увага приділялася не виконанню умов програми, а формуванню подальших дій, які б дозволили Україні підтримувати фінансову та економічну стабільність.

Війна затягується і потребує непопулярних заходів

Програма з МВФ розраховувалася і досі діяла, виходячи з того, що активна фаза бойових дій закінчиться у 2024 році. Проте розвиток ситуації на фронті та прогнози військових аналітиків та західних розвідок не дають підстав для таких припущень.

"До недавнього часу програма МВФ вибудовувалася на прогнозах дефіциту бюджету, близьких до базового сценарію. Він спочатку припускав, що до цього часу станеться вже помітна деескалація війни та потреби у бюджетних видатках на оборону суттєво знизяться. Такі прогнози виявилися надто оптимістичними", - зазначив в коментарі РБК-Україна голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук.

Продовження бойових дій у 2025 році відповідно потребує великих витрат – і на армію, і на соціальні потреби. Звідси – потреба збільшення зовнішніх та внутрішніх надходжень.

Фактичний дефіцит бюджету і цього, і наступного року значно перевищуватиме показники, які спрогнозував МВФ за базовим сценарієм, зазначає Ваврищук. Отже, додатковий позаплановий дефіцит має бути перекритий більшою допомогою від партнерів та залученнями на внутрішньому ринку, або збільшенням внутрішніх доходів бюджету.

Поки що показники бюджету 2025 року Мінфін не оприлюднив – він має подати проект держбюджету до Ради до 15 вересня.

Але, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, додаткова фінансова потреба на 2025 рік від партнерів оцінюється українською стороною у 12-15 млрд доларів. Причому не йдеться про кошти на військові витрати, оскільки фінансування військових зарплат Україна здійснює за рахунок податків і запозичень на внутрішньому ринку.

Тільки цього року необхідність додаткових коштів на армію становить понад 500 млрд гривень. 138 млрд із них хотіли забезпечити за рахунок податкових змін. Після неодноразових коригувань урядового податкового законопроекту фінальна сума можливого збільшення знизилася до 30 млрд гривень. Але Рада зрештою провалила законопроект у першому читанні.

Девальвація поки що не очікується

Одним із інструментів збільшення бюджетних надходжень може бути й послаблення валютного курсу гривні. Такий крок забезпечить зростання гривневих надходжень із "імпортних" податків, а також за рахунок т.зв. "інфляційного податку", оскільки зростання цін неминуче при девальвації гривні. До речі, подібний підхід із девальвацією гривні та розгоном інфляції був реалізований урядом і у 2014 році, коли Україна вперше зіткнулася з російською агресією у Криму та на Донбасі.

Інформація про те, що МВФ знову наполягатиме на швидшій девальвації та підвищенні податків, з'явилася в перші дні роботи місії. Поки що офіційних коментарів з цього приводу не було. Але, за заявою голови НБУ, можна припустити, що саме ці питання і були головними в цих переговорах.

"У рамках місії ми особливо зосередимося на збільшених можливостях акумулювання внутрішніх ресурсів для покриття потреб державного бюджету з огляду на тривалість та інтенсивність війни. Завдання справді непросте", - заявив глава НБУ 4 вересня.

"Мабуть, з погляду арифметики (розрахунку так званого debt sustainability analysis) МВФ не бачить інших варіантів як зберегти довгострокову стійкість українського боргу", - сказав глава аналітичного департаменту ІК Concorde Capital Олександр Паращій. Він зазначив, що МВФ як кредитор має бути впевненим, що позичальник зможе обслуговувати борги.

"Альтернатива – це штучно розігнати податкову базу (швидка девальвація гривні та більш висока інфляція). Але це, знову ж таки, швидше за "арифметична" альтернатива. Адже наслідки таких дій у середньостроковій перспективі можуть дати і зворотний ефект. Це небезпечний варіант, бо можна втратити контроль над ситуацією", – зазначив Паращій.

Про ймовірну девальвацію поки що публічно не говорять. Але курсові зміни цілком можливі. Коли вони можуть бути – спрогнозувати складно. Багато залежить від валютного курсу, який візьмуть для розрахунку держбюджету 2025 року. 2024 року середній курс був на рівні 40,7 грн/долар, до кінця 2024 року курс очікується на рівні 42,1 грн/долар.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль при цьому каже, що виключати саме помірну емісію не треба - її можливість навіть прописана в меморандумі з МВФ. "Не треба робити трагедії з помірної емісії під час війни... Ми не збираємося використовувати цей інструмент, але просто зараз треба бути дуже виваженими й не піддаватися на якісь маніпуляції, паніку", - зазначив він.

У жовтні 2023 року НБУ відмовився від фіксованого курсу, що дозволило послабити гривню та збільшити бюджетні надходження. За рік курс гривні щодо долара знизився майже на 10% - з 36,6 до 41 грн за 1 долар.

Але джерела РБК-Україна, знайомі з переговорним процесом із МВФ, стверджують, що зараз обговорювати питання можливої девальвації підстав немає. Один із співрозмовників зазначив, що одним із головних завдань у меморандумі визначено стримування інфляції та забезпечення стабільності валютного ринку. "Це найбільш адекватна відповідь на всі спекуляції навколо курсу", – сказав співрозмовник.

МВФ наполягає на підвищенні ПДВ

Основне питання, яке досі не врегульоване з МВФ, – розмір ставки ПДВ.

Поки що від ідеї підвищити ПДВ на 2-3 в.п. в Україні відмовилися Проти виступив Мінфін. "Ключовий негатив (від зростання ПДВ-ред.) – це зростання цін на всі групи товарів, особливо на товари першої необхідності. Зараз ми пропонуємо формат, за якого податки не зростуть для незахищених категорій громадян. У той час як зростання ставки ПДВ буде стосуватися всіх громадян України", - заявляв міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв'ю РБК-Україна.

Однак, за словами джерел видання, знайомих з переговорами з МВФ, експерти фонду вважають, що ПДВ потрібно піднімати на 2 в.п. Наразі в Україні діє загальний ПДВ на рівні 20%, ставку 7% застосовують на лікарські препарати та 14% – на деякі сільгосппродукти. "У МВФ пропонують підвищення ПДВ на 2 в.п. Тобто з 20% до 22%, з 7% – до 9% та з 14% – до 16%", – сказав співрозмовник видання.

"Очевидно, що залучати міжнародну допомогу та акумулювати кошти на внутрішньому борговому ринку стає дедалі складніше. Тому МВФ наполягатиме на комбінації двох опцій - більших доходів через більш високі ставки податку і великі запозичення", - вважає Паращій.

Поки що питання зміни податків, у тому числі й ПДВ, остаточно не вирішено. Засідання профільного комітету парламенту, на якому планують розглянути це питання, пройде цього тижня.

Прем'єр-міністр Денис Шмігаль на прес-конференції 10 вересня сказав, що переговори з МВФ були складними та неординарними.

У заяві МВФ за підсумками роботи місії йдеться, що війна спричинить нові потреби у фінансуванні, "які вимагають рішучих політичних зусиль з боку влади та масштабної підтримки з боку донорів". Щодо податкових надходжень, то у 2025 році їх має стати більше. І "рішучі зусилля щодо мобілізації внутрішніх доходів" гратимуть вирішальне значення у фінансуванні витрат країни.