Нові обмеження при торгівлі тютюном призведуть до втрат надходжень до бюджету 4 млрд гривень на рік

Парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики 22 травня підтримав внесення змін у закон "Про рекламу" (поправку №174), яка передбачає заборону на викладку тютюнової продукції у місцях роздрібної торгівлі. Представники бізнесу натомість жорстко розкритикували ініціативу парламентарів, наголосивши на потенційних великих втратах як для галузі, так і для бюджету.

Варто зазначити, що за словами представників асоціації "Спеціалізована торгівля" запропонована поправка була підтримана профільним комітетом ВР без жодних консультацій з бізнес-спільнотою.

За приблизними підрахунками асоціації, прийняття законодавчих змін призведе до значних втрат для торгівельної галузі. Мова йде як про великі торговельні мережі, так і про малий та середній бізнес, тобто про близько 50 тисяч підприємств.

За оцінками експертів асоціації підприємці будут змушені закупити нове торгове обладнання, що призведе до витрат не менше 40 тис. грн на одне торгове місце.

Як результат торгівельна галузь може отримати:

• скорочення доходності на 2,5 млрд грн на рік.
• скорочення робочих місць в цілому по галузі – на 130-150 тис. осіб.

Загальні втрати державного і місцевих бюджетів можуть сягнути близько 3,9 млрд гривень на рік.

У свою чергу компанії-члени Європейської бізнес асоціації вважають, що чергова заборона прискорить зростання тіньового ринку тютюнових виробів, який вже перевищує 20% і позбавляє бюджет дозодів на рівні 22 млрд грн на рік.

"Зазначена законодавча зміна не супроводжується необхідними економічними розрахунками та не пропонує механізмів, які б стимулювали розвиток бізнесу і дозволили компенсувати понесені фінансові втрати внаслідок запровадження такої заборони. Так само, відсутні будь-які заходи, які б дозволили компенсувати суттєві втрати надходжень до бюджетів усіх рівнів через зниження рівня бізнес-діяльності", – наголосили в EBA.

Асоціація ритейлерів Україні направила лист до голови Верховної ради, голови партії "Слуга народу" та керівництва профільних комітетів у якому попереджає, що поправка №174 ускладнить відслідковування податковими та правоохоронними органами "сірих" точок реалізації підакцизних товарів.

"Враховуючи, що встановлення більш жорстких правил торгівлі, які обмежують реалізацію та здійснюють додаткове навантаження на бізнес сприятимуть виведенню частини ринку (особливо малий та середній бізнес) у нелегальну торгівлю, сприятимуть збільшенню витрат на організацію діяльності", – зазначено у листі.

Також експерти вважають, що заборона на розміщення товарів в місцях їх продажу спричинить закриття торгових програм підтримки асортименту. Справа у тому, що такі програми фінансуються виробниками і дозволяють торгівцям підтримувати мінімальну рентабельність. Запропоновані заборони можуть призвести до втрати виробниками інтересу до таких програм, через що підприємства втратять близько 1,6 млрд гривень на рік.

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій доктора економічних наук Ігоря Бураковського, який провів дослідження економічного ефекту від запропонованої заборони, прийшов до висновку, що ініціатива парламентарів недостатньо обґрунтована: не призведе до зниження рівня паління, натомість призведе до зростання тіньового ринку.

Нагадаємо, що 2 травня 2023 р. Верховною радою у першому читанні було прийнято законопроект №9206, який вносить комплексні зміни до закону "Про рекламу" у частині аудіовізуальної реклами.

До другого читання групою народних депутатів, серед яких Володимир В'ятрович, Ірина Констанкевич, Микита Потураєв, Михайло Бондар, Лада Булах, Володимир Крейденко, було зареєстровано поправку №174, яка вводить заборону на викладку продукції тютюнової галузі у місцях роздрібної торгівлі.

Прихильники внемення поправки заявляли про мету зменшення кількість "спонтанних" покупок тютюнових виробів, особливо серед молоді.

Нагадаємо, що 2 роки тому Верховна рада вже розглядала аналогічну поправку, але тоді її визнали економічно недоцільною. Зокрема через те, що ініціатива не відповідає профільному законодавству ЄС (Директива № 2014/40), яке Україна зобов’язалася імплементувати.

Запропоновані законодавчі зміни скоріше є наслідуванням практики рф, Білорусі, Молдови, Таджикистану, Туркменістану та Хорватії.