Хронологія «помилки». У справі про «незаконний прибуток» зброярів спливли нові документи

У березні минулого року Кабмін постановою №335 надав право компаніям імпортувати боєприпаси та озброєння для потреб Сил оборони України, але в той самий час з тексту документа зникло визначення прибутку. За словами голови парламентського комітету з нацбезпеки та оборони Олександра Завітневича, уряд не мав наміру лишати виробників прибутку, а сам цей термін зник із тексту постанови помилково.

У розпорядження «Главкома» потрапили документи, які дозволяють встановити усю хронологію рішень, ухвалених урядом у той час, та які свідчать про те, що ймовірність банальної помилки неможлива.

Першим фактом є те, що ініціатором та фактичним співавтором скандальної постанови був державний концерн «Укроборонпром» та його тодішній очільник Юрій Гусєв.

Гусєв просив прем’єр-міністра Дениса Шмигаля якнайшвидше розглянути підготовлений «Укроборонпромом» проєкт постанови «Деякі питання оплати за продукцію, товари і послуги для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану», який в подальшому ліг в основу постанови №335.

Безпосередньо проєкт, який йшов додатком до листа і був згодом ухвалений:

В документі чітко видно, що ані слова про жоден прибуток серед складових ціни немає, а ініціатива йшла саме від стратегічного виробника озброєння та військової техніки в Україні, який об'єднує підприємства у стратегічних галузях оборонної промисловості.

Другим фактом є відсутність будь-яких зауважень з боку Міністерства економіки, яке вивчило проєкт постанови, підготовлений «Укрборонопромом».

Факт третій. Проєкт подали на фінальний розгляд Кабміну від Міноборони за підписом тодішнього міністра Олексія Резнікова за відсутності будь-яких згадок про прибуток.

Подання Міністерства оборони на адресу Кабміну

В результаті 20 березня 2022 року Кабмін видав постанову №335, якою надав право державним та приватним компаніям імпортувати боєприпаси та озброєння для потреб Сил оборони України.

У відносно спокійні часи процес купівлі товарів і послуг для потреб оборони регламентувався постановою №309 від 17 березня 2021 року «Про затвердження Порядку формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою». Після прийняття 335-ї вона автоматично припинила свою дію. Власне, при цьому й утворився нормативний пробіл, який намагаються «виправити» досі. Якщо постанова №309 чітко передбачала, що у ціну товарів, робіт і послуг оборонного призначення входить прибуток, то з постанови №335 визначення прибутку випарувалося. Лишилися тільки «податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг». Але підприємства «оборонки» продовжували отримувати прибутки, і, як вони стверджують, інвестували їх в подальше виробництво зброї.

Такий різнобій між прописаним в постанові та реальним становищем речей сплив під час фінансового аудиту Міноборони за 2022 рік, який замовив тодішній голова відомства Олексій Резніков. Держаудитслужба, яка проводила перевірку, зафіксувала, що постачальники Міноборони продовжували отримувати прибуток, який вже не був передбачений прийнятою на початку повномасштабного вторгнення постановою. Відповідно якщо рахувати весь цей прибуток як незаконний, він автоматично переходить до категорії державних збитків, які в якийсь спосіб треба державі повернути. Сума збитків оцінюється в близько 2,5 млрд грн. Постачальники армії, звісно, робити цього не хочуть, звинувачують Держаудитслужбу буквально у роботі на ворога: проводять гучні пресконференції, звертаються до уряду, аби він втрутився в ситуацію.

Кабмін у цій історії зайняв позицію «ні вашим, ні нашим». З одного боку, в липні 2023 року він нарешті скасував сумнозвісну постанову №335 і ухвалив нову – №736, в якій прибуток вже фігурує у складі ціни за товари оборонного призначення. Але й діяти вона почала лише з липня цього року, а рік та чотири місяці до того діяла попередня постанова, згідно з якою постачальники, за вердиктом аудиторів, фактично порушували закон. Причому Державне бюро розслідувань вже веде кримінальні провадження щодо низки таких підприємств.