За чотири місяці поставки російської нафти до Китаю впали на 30%

Поставки нафти з росії до Китаю за підсумками липня впали на 7,4% рік до року, а їх сумарний обсяг - 1,76 млн барелів на добу - став найнижчим щонайменше з кінця минулого року.

Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на китайську митну статистику.

Зазначається, що скорочення китайського імпорту почалося наприкінці першого кварталу та прискорилося після того, як у травні з візитом у Пекіні побував російський диктатор володимир путін. Якщо в березні нафтовики продавали в Китай 2,55 млн барелів на день, то до червня обсяги опустилися до 2,05 млн барелів на добу, а в липні склали 1,9 млн.

Таким чином, за чотири місяці поставки нафти до Китаю впали на 30%, а з початку року - на 22% (у грудні це було 2,25 млн. барелів на добу).

Китайські НПЗ замінили російську нафту барелями з Близького Сходу: поставки із Саудівської Аравії в липні зросли на 13% рік до року, до 1,51 млн барелів на день. Крім того, на 61%, до 1,46 млн барелів на добу, злетів імпорт із Малайзії, яка є головним хабом із транзиту нафти з підсанкційних країн - Ірану та Венесуели.

За даними експертів CREA, Китай залишається найбільшим покупцем російської нафти, забираючи 43% усіх барелів, які нафтовики вивозять за кордон. З усіх товарів, що росія постачає до Китаю, на нафту припадає майже дві третини, а на сировину понад 90%.

Просідання китайського попиту зменшила доходи економіки: у липні вони опустилися до річного мінімуму в 656 млн євро на день, згідно з оцінками CREA. Доходи від експорту нафти просіли на 5% щодо червня, до 219 млн євро на день, а фізичні обсяги поставок зменшилися на 9%.

Сукупний імпорт нафти Китаєм у липні став найнижчим із вересня 2022 року. Попит на паливо у другій економіці світу знижується у міру того, як темпи її зростання уповільнюються: різкий спад пов'язаний зі слабкою активністю в промисловості та будівництві, і те саме спостерігається і із закупівлями іншої сировини.