МВФ під час перегляду програми фінансування буде вимагати від України девальвації гривні та підвищення податків, - ЗМІ

Міжнародний валютний фонд під час п'ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF, ймовірно, вимагатиме від України девальвації гривні, зниження облікової ставки та підвищення податків. Виконання цих умов дозволить Києву отримати наступний кредитний транш на суму 1,1 млрд доларів.

Про це з посиланням на власні джерела повідомило агентство Bloomberg, пише УНН.

Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль 2 вересня повідомив про старт п'ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF, який проводить в Україні Місія МВФ. За його словами, це дозволить залучити до українського бюджету 1,1 млрд доларів цієї осені.

"За словами людей, знайомих із ситуацією, українські чиновники очікують, що цього тижня Міжнародний валютний фонд підштовхне Україну до швидшої девальвації національної валюти, зниження облікової ставки і посилення заходів зі збору податків, щоб заповнити дефіцит бюджету країни", - пише видання з посиланням на анонімних співрозмовників.

Результати перегляду EFF можуть розблокувати виплату Україні в розмірі 1,1 мільярда доларів, якщо Місія МВФ вирішить, що Україна досягає цільових показників програми та має достатньо коштів для задоволення потреб у фінансуванні.

Журналісти вказують, що в МВФ також розкритикували план українського уряду щодо збільшення податків і назвали його занадто мʼяким.

Додамо, під час роботи в Україні Місія МВФ зокрема перевірятиме стан виконання Меморандуму про співпрацю між Україною та Міжнародним валютним фондом. Відповідно до цього документу, Україна серед іншого взяла на себе зобовʼязання розробити процедуру призначення директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відкритому конкурсі, внести відповідні зміни до законодавства і навесні 2025 року провести прозоре призначення нового керівника Фонду. Проте поки що це зобовʼязання українська сторона не виконала.

Питання призначення очільника ФГВФО зараз набуло ще більшої актуальності. Адже попередня очільниця Фонду Світлана Рекрут пішла з посади і нині обовʼязки директора-розпорядника виконує перша заступниця директора-розпорядника Ольга Білай.

Після звільнення Рекрут стало відомо, що Адміністративна рада Фонду планує призначити нового керівника в закритому режимі. Наразі розглядають дві основні кандидатури – Білай і очільник Управління роботи з проблемними активами Нацбанку Павло Поляруш, якого ЗМІ називають головним претендентом на цей пост.

Журналісти зʼясували, що Поляруш неодноразово виїжджав за кордон після початку широкомасштабного вторгнення рф в Україну. Зокрема, журналісти повідомили, що у листопаді 2022 року він отримав дозвіл на виїзд за межі країни від одіозного ексзаступника міністра оборони, який наразі є підозрюваним у корупційних злочинах. Дозвіл нібито був виданий Полярушу на виїзд за кордон на елітному автомобілі Lexus за гуманітарною допомогою. Водночас на яких підставах Поляруш їздив за кордон з лютого по листопад 2022 року, поки не відомо.

Член Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури Микола Величкович вважає, що правоохоронці повинні розібратися з виїздами Поляруша за кордон. А член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Геннадій Касай не виключає, що у Поляруша можуть виникнути через це проблеми під час проходження спецперевірки як кандидата на посаду директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Водночас народні депутати і експерти, опитані УНН, наголошують на тому, що обрання нового очільника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повинне відбуватися прозоро і у відкритому режимі. А одним із головних критеріїв відбору, поряд із професіоналізмом, має бути кристально чиста ділова репутація кандидата.

"Це надважливо - бездоганна репутація. Це ключове. Важливо, аби ця людина була з достойною репутацією, однозначно фахівцем і патріотом України, а не представляла інтереси когось іншого", - наголосив народний депутат Михайло Цимбалюк.