Пришвидшення війни. Чи правда, що в України є час до осені

Білий дім анонсував візит канцлера Німеччини Шольца до Вашингтона 3 березня. Йтиметься про Україну, але що будуть обговорювати - збільшення нам військової допомоги чи підштовхування до перемовин з РФ - загадка.

Шольц і всі-всі-всі

Адміністрація Білого дому підтвердила, що головною темою зустрічі німецького канцлера Олафа Шольца й президента США Джо Байдена у Вашингтоні стане підтримка України та реагування на загрози з боку РФ.

"Без сумніву, війна в Україні буде основною темою обговорень, і це дасть президенту Байдену ще один шанс подякувати канцлеру, а також народу Німеччини за їхню підтримку, яку вони надали Україні", - підкреслив координатор Ради нацбезпеки США Джон Кірбі 27 лютого.

Він також позитивно відзначив посилену активність ФРН у допомозі Україні, у тому числі оголошення про надання танків Leopard та іншого озброєння й техніки. Представник Білого дому підкреслив, що Німеччина є надійним союзником США по НАТО.

"Тож ми вдячні за все це та сподіваємось на гарну дискусію", - наголосив Кірбі.

Та, як пише німецьке видання Bild із посиланням на власні джерела в урядових колах США та Німеччини, у кулуарах уже поговорюють про військовий ультиматум президенту України Володимиру Зеленському.

Начебто, якщо контрнаступ ЗСУ до осені не матиме успіху, то Захід посилить тиск на Київ щодо перемовин із Москвою.

Й нібито, за даними Bild, президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц вже намагалися тиснути на Зеленського щодо переговорів під час його візиту до Парижу. Начебто, у центрі розмови під час вечері трьох політиків було те, як Зеленський оцінює військову ситуацію. Й ніхто досі прямо не заперечив інформацію про пред'явлену Зеленському вимогу.

Натомість, офіс Шольца заявив 26 лютого, що можливі гарантії безпеки з боку НАТО не відігравали "взагалі жодної ролі" у тристоронній зустрічі в Парижі.

"Це дискусія, яка розпочалася серед союзників через кілька тижнів після початку війни і через яку протягом місяців не було нового конкретного статусу", - запевнили у Шольца.

Тоді ж країни Великої сімки (G7) у заяві, присвяченій роковинам вторгнення Росії в Україну, підтвердили своє зобов'язання посилити дипломатичну, фінансову та військову підтримку Києва.

Лідери G7 закликали Росію "припинити агресію, що триває, і негайно, повністю і беззастережно вивести свої війська з усієї міжнародно визнаної території України". Крім того, у документі наголошується, що "безвідповідальна ядерна риторика Росії неприйнятна", і будь-яке застосування хімічної, біологічної, радіологічної або ядерної зброї "матиме серйозні наслідки".

Що це було?

Аналізуючи низку цих подій та чутки навколо них, військовий експерт Олег Жданов звертає увагу на безпрецедентну хвилю примушування України до миру з боку Росії - котра, вірогідно, знаходиться у відчаї від поразок на фронті та несприятливих військових перспектив у цілому.

Для цього, за його словами, Путін використовує всі важелі впливу, що у нього ще залишились в тих країнах, де він має корумпованих чиновників та політиків.

Та щодо вірогідної "миротворчої" позиії Шольца чи якихось ультиматумів - варто лише згадати, що канцлер ФРН нещодавно розкритикував так званий "мирний план Китаю".

"На мою думку, не вистачає чіткого рядка, який би сказав: російські війська також повинні вийти. Залишається правдою те, що диктованого миру по-російськи бути не може. Президент Росії Володимир Путін повинен це усвідомити", - зауважив щодо цього Шольц.

Проте, визнає Жданов, у Франції та Німеччині все ж існує пул чиновників, котрі прагнуть завершити військовий конфлікт через компроміс з боку України за формулою "мир в обмін на території".

Водночас, як вважає експерт із закордонних справ Християнсько-демократичного союзу Норберт Реттген, "той, хто зараз підштовхує президента Зеленського до переговорів із Путіним, викличе тривалі розбрати в Європі", та називає план "прорив чи переговори" - безвідповідальним.

"Європейці та США зараз не можуть і не хочуть давати Україні жорсткі гарантії безпеки, такі як членство в НАТО. Ми дуже сподіваємося, що канцлер чітко спростує повідомлення про нібито секретний план", - наголосив Реттген, пише Zn.ua.

При цьому військовий експерт Карло Масала з Мюнхенського університету констатує, що "з боку Москви немає жодних ознак бажання вести переговори", тому ця пропозиція "не надто реалістична".

Водночас політолог та директор центру European Resilience Initiative Center у Берліні Сергій Сумлінний застерігає: якщо західні уряди зумовлюють свою підтримку України переговорами, вони заганяють Україну в російську пастку.

"Слова "мирні переговори" звучать добре та доречно для західного вуха. Але є проблема: Росія неодноразово наголошувала, що відправною точкою будь-яких мирних переговорів має бути визнання російського суверенітету над чотирма анексованими українськими областями, що за жодних умов нереалістичне", - переконаний він.

Обіцянка Залужного

Утім, 28 лютого прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков побідкався, що президент РФ Володимир Путін готовий до переговорів із європейськими лідерами, та…вони більше йому не дзвонять. За словами Пєскова, очільник Кремля готовий до будь-яких контактів, котрі дозволять РФ досягти своїх цілей будь-якими шляхами.

"Переважно мирними, за столом переговорів, але коли це неможливо, і воєнними шляхами, те, що ми бачимо зараз", - сказав він.

Щодо перспектив досягнення росіянами чогось військовим шляхом - результати красномовніші за жодні слова: варто лише згадати про непідкорений ними з літа Бахмут чи розгром російських десантників під Вугледаром.

Та зрозуміло, що й дипломатичний шлях під великим питанням - західні лідери більше розмовляти з Путіним не хочуть навіть телефоном. Тому не зовсім ясно, як вони можуть схиляти до того Зеленського?

За словами військового експерта Українського інституту майбутнього, колишнього співробітника СБУ Івана Ступака, контрнаступ ЗСУ може розпочатися вже найближчим часом - протягом місяця-двох.

"Моє внутрішнє переконання таке: контрнаступ може початися протягом 30-60 найближчих діб. Тобто, до кінця квітня можна очікувати на контрнаступ ЗСУ. Зараз багато чого залежить від нашої логістики, насиченості наших тилів людьми. Ці вісім бригад (штурмові бригади Гвардії наступу МВС - ред.), які створюються, їх треба навчити. Звичайно, багато чого залежить від боєприпасів - це техніка, яка зараз їде в Україну з країн Заходу", - зазначив Ступак у коментарі ТСН.

При цьому в Україні добре знають ціну "миротворчій" риториці Кремля і давно на неї не зважають - керуючись переважно власними планами ведення боротьби з окупантами.

Один із них нещодавно виклав Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. У документальному фільмі журналіста Дмитра Комарова, присвяченому роковинам повномасштабного вторгнення РФ до України, він розповів, як пообіцяв звільнити захоплений росіянами Маріуполь до кінця 2023 року хлопчику на дитячому святі.

"Там один хлопчик стояв. Ілля його, здається, звуть. Йому років п’ять, мабуть. Він мене за руку відвів і каже: "Я маю окремо поговорити з вами". Каже: "Нагніться, я вам на вушко щось скажу. Ми точно повернемося до Маріуполя?". Я йому відповідаю: "Так". Він запитує: "А коли?". А я кажу: "Цього року", - розповів Залужний.

Здається, саме це і є сьогодні єдиним реальним тиском на владу та військове керівництво України.

Ірина Носальська, Korrespondent.net