В Україні розмежували поняття державного матеріального та державного мобілізаційного резервів

Верховна Рада 9 серпня прийняла новий закон про державні резерви. Відповідний законопроект №9079 в другому читанні та в цілому підтримали 255 депутатів. Натомість один (Володимир Кабаченко від "Батьківщини") виступив проти, а ще 35 утрималися (майже всі - від "Батьківщини" та "Європейської солідарності").

Закон набуде чинності через три місяці після опублікування.

Як зазначають Міністерство економіки та представник Кабінету міністрів у парламенті Тарас Мельничук, серед ключових змін, що запроваджуються з його ухваленням - розмежування понять державного матеріального та державного мобілізаційного резервів та впровадження нових принципів та напрямів формування номенклатури матеріальних цінностей.

Держматрезерв складатиме сировина, промислові та продовольчі товари, ліки, паливно-енергетичні та матеріально-технічні ресурси тощо, призначені для використання у мирний час, а також в особливий період. Відповідати за формування й зберігання держматрезервів буде відповідний центральний орган влади (наразі це Держагентство резерву). Серед іншого, закон звільняє це відомство від сплати судового збору.

Натомість держмобрезерв складатимуть матеріальні цінності, призначені для використання лише в особливий період. Запаси держмобрезерву спрямовуватимуться на виробництво військової техніки, промислової продукції та продовольства, відновлення інфраструктури. Відповідальними за формування та зберігання держмобрезервів будуть органи влади, яким встановлено мобілізаційні завдання.

Також закон чітко виписує повноваження Держагентства резерву, завдання та повноваження інших органів влади. Це, зокрема, покликано підвищити ефективність взаємодії між ними, дозволити уникнути практики дублювання функцій в частині створення запасів матеріальних цінностей та забезпечити можливість швидкого реагування держави у кризових ситуаціях.

Передбачено, що запаси держрезерву можуть зберігатися на потужностях приватних операторів ринку, в тому числі за кордоном. Такий підхід має посилити безпеку резервів через диверсифікацію місць зберігання. Зокрема, йдеться про можливість зберігання палива на території країн Європи.

Крім того, запроваджується інститут резервування: виробники на підставі відповідного договору будуть зобов’язані резервувати частину своєї продукції у якості держрезервів та за вимоги надавати її державі. Законодавчо закріплено порядок та критерії відбору резервантів. В свою чергу, передбачено, що продаж матеріальних цінностей держматрезерву буде здійснюватися виключно на аукціонах в електронній торговій системі.

Буде створено й єдиний реєстр державних резервів у вигляді захищеної автоматизованої бази даних, відповідно до якої здійснюватимуться зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення інформації та формування відповідної звітності.

Запроваджується й обов’язкове страхування матцінностей держрезервів, розміщених на відповідальне зберігання та резервування в межах України. Виконання зобов’язань, зокрема по відповідальному зберіганню чи резервуванню, нерезидентами забезпечуватиметься міжнародною банківською гарантією.

Закон також посилює контроль за держрезервами та відповідальність за порушення відповідного законодавства та умов договору зі збереження, зокрема передбачено варіант штрафних санкцій, що має посилити відповідальність та дозволить дисциплінувати суб’єктів господарювання.

Окрім того, законом впроваджуються механізми, які забезпечать своєчасне освіження матеріальних цінностей у разі необхідності їх списання з подальшою переробкою або утилізацією, встановлюються чіткі терміни зберігання та освіження матрезервів тощо.

"Реформа держрезерву - стратегічно важливе для нашої держави рішення. Ми докорінно змінюємо самі підходи до державних резервів, до принципів їх формування та зберігання. Замість фактично ще радянської системи держрезервів, що залишилася нам у спадок та довела свою повну неспроможність, буде створено сучасну – гнучку, раціональну та ефективну", - зазначила міністр Юлія Свириденко.

За оцінкою чиновниці, ця система відповідатиме реаліям та буде краща навіть за системи, що працюють в західних країнах, оскільки при ухваленні закону було врахувано всі помилки та негативний досвід в роботі системи в попередні десятки років.

"Ми зробили все, щоб позбутися притаманних старій системі недоліків. Особлива увага приділена посиленню контролю за державними матеріальними резервами, прозорості процесів спроможності швидко ухвалювати рішення під час кризових ситуацій", - додала перша віцепрем'єрка.

Зазначимо, що раніше в Мінекономіки зазначали, що цей законопроєкт було розроблено на виконання Стратегії реформування системи державного матеріального резерву до 2025 року, якою було визнано глибоку системну кризу системи держрезерву і передбачено ліквідацію Держагентства резерву. Документ було схвалено урядом 17 лютого й внесено до Ради 3 березня, тобто на його прийняття в двох читаннях пішло п'ять місяців.