The Economist: Вторгнення путіна в Україну позбавляє росію її молоді і майбутнього

Що ви робите, коли вам бракне слів? У випадку з президентом Володимиром Зеленським, чиї героїчні промови надихали Захід на підтримку України після вторгнення Росії майже 2 роки тому, відповідь проста: ви відчуваєте злість і розчарування.

Незважаючи на всі зусилля Зеленського, 61 мільярд доларів від США, які могли б допомогти Україні, застрягли в Конгресі. І в цей же час ЄС не зміг підписати допомогу у розмірі 50 мільярдів євро.

Україні потрібна зброя і гроші у найближчі тижні.

Під час розмови з The Economist 30 грудня Зеленський був у роздратованому стані і стукав по столу. Це далеко не той український президент, з яким журналісти видання зустрічалися в Києві всього через кілька тижнів після початку вторгнення росії. Його головний аргумент полягає в тому, що коли Захід допомагає Україні, він діє у власних інтересах.

«Даючи нам гроші чи зброю, ви підтримуєте себе», — сказав він. — Ви рятуєте своїх дітей, а не наших». І видання погоджується з тезами президента України, однак ті, кому адресовані ці слова, вочевидь — ні.

Видання зазначає, що деякі західні політики, схоже, вважають, що Україна може безпечно вислизнути з порядку денного. Інші думають, що вони можуть отримати вигоду, перешкоджаючи наданню допомоги. Занадто довго західні лідери покладалися на ораторське мистецтво Зеленського, щоб навести аргументи на користь підтримки України. Їм потрібно почати робити це самим.

Це означає, що вони повинні розібратися з аргументами, які підривають підтримку України: що невдалий контрнаступ 2023 року, що свідчить про нездатність України перемогти; що Росія, яка боролася проти свого меншого сусіда, становить невелику загрозу для НАТО; і що Захід витрачає гроші, які слід витратити деінде, зокрема на захист від Китаю. Ці аргументи неправильні.

Незважаючи на військову невдачу, Україна може виграти цю війну, ставши процвітаючою орієнтованою на Захід демократичною державою.

«Перемога над володимиром путіним означає не стільки повернення території, скільки демонстрація кремлю, що його вторгнення є марною справою, яка позбавляє росію її молоді і майбутнього», — йдеться в статті.

З грошима, зброєю та реальним прогресом щодо вступу України до ЄС — це ще можливо. У 2024 році центром протистояння України, ймовірно, стане Крим, тоді як лінії фронту, тоді як зміни в лінії фронту на материковій частині країни будуть незначними.

Окупований півострів є життєво важливим для логістики російської армії на півдні України. Його анексія в 2014 році стала пропагандистським тріумфом путіна.

Успішні українські атаки на Крим завдадуть шкоди російському потенціалу і поставлять путіна в незручне становище. Прикладом цього стало затоплення 26 грудня у Феодосії великого десантного корабля «новочеркаськ».

У протилежному випадку, якщо путін побачить, що Захід втратив віру в Україну — він не зупиниться. Йому потрібна війна як виправдання його репресивного правління.

Відвідавши 1 січня військовий госпіталь, він чітко заявив про свою ворожість до західних країн.

«Справа не в тому, що вони допомагають нашому ворогу. Вони наші вороги», — заявив тоді путін.

У виданні підкреслюють, ті, хто стверджує, що росія недостатньо сильна, щоб становити загрозу для Заходу, забувають, що російська армія вивчає нову тактику в Україні. Виступаючи в лікарні, путін додав, що росія переозброюється до війни швидше, ніж Захід, і він має рацію.

The Economist пише: «росії не потрібно здійснювати ще одне повномасштабне вторгнення, щоб зруйнувати НАТО. Провокація проти, скажімо, балтійської країни може розірвати обіцянку Альянсу, що напад на одного члена буде нападом на всіх. Якщо Україна зазнає поразки через брак рішучості Заходу, особливо Америки, виклики Сполученим Штатам, у тому числі з боку Китаю, Ірану та Північної Кореї, стануть більш вірогідними».

Якщо росія є загрозою, а Україна може перемогти, то допомога їй — це не марна трата грошей. 61 мільярд доларів на допомогу Україні (частина з яких, так чи інакше, витрачається в Америці і країнах НАТО) — це лише 6,9% оборонного бюджету США. Витрати ЄС на Україну становлять мізерну частку ВВП країн-членів.

Ціна стримування росії буде набагато більшою, ніж ціна підтримки перемоги України. Як і додаткові витрати на захист американських інтересів у всьому світі, включно з Китаєм. Справжня війна з росією з ризиком ядерної ескалації може бути катастрофічною.

Західні лідери більше не можуть дозволяти, щоб говорив тільки Зеленський. Вони самі повинні навести аргументи на користь надання Україні грошей.

І вони повинні зробити це зараз.