Газове посередництво: скільки може принести українському бюджету транзит

Наприкінці року закінчується термін дії газового контракту між Україною та РФ. Залишається зовсім небагато часу, щоб ухвалити рішення: вибрати «нульовий» транзит, тобто зупинити прокачування територією України, або вибрати посередників, які зможуть замінити російський газ у нашій трубі. «Мінфін» з'ясував, вигідні чи ні ці варіанти для України та українців.

Україна підписала з росією наразі діючий контракт про транзит газу наприкінці 2019 року. Ця угода спочатку вважалася недовгочасною. На той момент росія вже будувала «Північний потік-2», що після здачі проєкту дозволило б росіянам відмовитися від послуг української ГТС. Втім, як показав час, «Північний потік-2» так і не було запущено.

Контракт на транзит газу між Україною та рф спливає наприкінці цього року. Керівник «Нафтогазу» Олексій Чернишов заявляв, що Україна, як держава, має топовий стратегічний актив — газотранспортну систему. «І для нас дуже важливо, щоб ГТС працювала», — зазначав він. Але домовлятися з російським «Газпромом» Україна не хоче.

В рамках транзитної угоди рф погодилася виплатити нашій країні майже $3 млрд, за рішенням Стокгольмського арбітражу, плюс підписалася платити за транзит по $3 за тисячу куб.м. на тисячу кілометрів. Що, за словами аналітика Інституту стратегічних досліджень Юрія Корольчука, гарантувало Україні до мільярда доларів валютних надходжень — цього вистачало на обслуговування газотранспортної системи, плюс були платежі до бюджету.

Збереження транзиту дозволило Україні заробити до $800 млн, а росії — $5 млрд. Зрозуміло, що $800 млн — це далеко не ті $3 млрд, які Україна отримувала за послуги транзиту минулими роками. Але цієї суми вистачало на обслуговування української ГТС, плюс частина коштів перераховувалася до держбюджету.

Втім, як заявив ексголова «Оператора ГТС України» Сергій Макогон, із $800 млн, які отримує за транзит Україна, більша частина йде на обслуговування ГТС і сам транзит, бюджет отримує лише до $200 млн у вигляді податків та дивідендів. «Тому я не бачу сенсу цього робити», — каже Макогон, виступаючи проти продовження транзиту росгазу. Крім того, збереження транзиту, за його словами, дозволить москві й надалі «тиснути» на окремі країни ЄС, зокрема, Словаччину та Угорщину. У профільному середовищі експертів із подібним поглядом чимало.

Чого чекати у разі «нульового» транзиту

На думку Корольчука, Україна втратить будь-які надходження від транспортування газу, що вдарить по і без того дефіцитному бюджету. Крім того, додає він, є ризики роботи ГТС на внутрішній ринок. За його словами, головним ризиком є відсутність тиску в трубі, який зараз забезпечують транзитні обсяги.

«Нам потрібно буде будувати додаткові компресорні станції та спалювати свій газ для забезпечення потрібного тиску. За оцінками МВФ, Україні потрібно додатково закупити щонайменше 3 млрд куб.м. газу.

Особливо вразливими у разі низького тиску в трубі будуть Одеська, Херсонська, Чернігівська, Кіровоградська, Рівненська, Чернівецька області — там і так слабка газифікація, і вони розташовані далі від магістральних трубопроводів, тому газ доведеться докачувати", — пояснив експерт. Тобто може виникне реальна загроза з перебоями газу для українців.

На думку експерта енергоринку Олега Попенка, додаткові обсяги технічного газу для підтримки тиску в трубі мають становити щонайменше 2 млрд куб.м., що у грошах — до €900 млн.

По-друге, є ризики щодо роботи ГТС. «У нас вона ніколи не працювала без транзитного газу, і ми не знаємо, як це відбуватиметься на практиці, хто б що не говорив», — пояснив Попенко.

По-третє, можливі перепади тиску в трубі, що може вплинути на газопостачання низки регіонів, насамперед південних, — зазначив експерт.

Але є й інша думка.

«Останніми роками «Оператор ГТС України» провів велику роботу, щоб мінімізувати залежність нашої газотранспортної системи від транзитного газу. Після того, як обсяги прокачування російського знизилися до 40 млрд куб.м., на транзит залишилася задіяна лише одна гілка «труби» з чотирьох. Інші вирішили переорієнтувати на роботу на внутрішній ринок.

Для цього були встановлені додаткові компресори, що дають змогу качати газ без втрати ефективності. Тому, навіть у разі «нульового транзиту», колапсу не буде, але, звичайно ж, знадобляться додаткові обсяги технологічного газу", — каже керівник спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев.

При цьому «Оператор ГТС України» у серпні заявляв, що українська «труба» успішно пройшла незалежні стрес-тести, де моделювалася робота в умовах відсутності транзиту.

«Моделювалися різні сценарії роботи, зокрема, в умовах „нульового транзиту“. Українська ГТС довела свою здатність у режимі реверсу забезпечувати газом споживачів», — зазначили у пресслужбі «Оператора ГТС».

«Але одна справа — стрес-тести, а інша — реальна робота в умовах морозів», — заперечує Корольчук.

Що буде з цінами

Ще одна загроза у разі зупинки транзиту — ціни на газ. «Нафтогаз» вже повідомив, що для населення ціна на газ на зимовий сезон, що наближається, не змінюється і становить близько 8 гривень за куб.м.

Натомість бізнес закуповує газ за ринковими цінами, а вони прив'язані до європейських котирувань.

Навіть коли українські війська взяли під контроль газовимірювальну станцію «Суджа» у Курській області, ціни на газ у Європі злетіли з $400 до $455 за тисячу куб.м. І це при тому, що транзит йшов і продовжує безперебійно йти. Щоправда, потім ціни трохи відкотилися, але на момент написання статті становлять $431,7 за тисячу куб.м.

В Україні газ для бізнесу також подорожчав. У серпні зростання цін становило 2,3% — до 12 995 гривень за тисячу куб.м. без ПДВ. Для порівняння: рік тому газ для бізнесу продавався по 12,5 тисячі гривень за тисячу куб.м.

Якими будуть ціни у разі повного припинення транзиту газу через Україну — питання є відкритим. Не виключено, що розпочнуться біржові спекуляції, і тариф злетить. Що призведе до зростання ціни на газ для бізнесу та в Україні.

Які є передумови для транзиту 2.0

З іншого боку, росія також залишається у програші. За розрахунками Bloomberg, після припинення контракту, агресор втратить близько $6,5 млрд, оскільки трубопровідні маршрути до Європи обмежені. Тому агресор натякає, що був би не проти продовжити транзит.

З початку війни Україна не відмовилася від транзиту газу, головним чином тому, що від нього залежали європейські країни. До початку війни росія постачала до ЄС близько 155 млрд кубів «блакитного палива», а це близько 40% загального імпорту газу до Європи.

Загалом Європа залишається залежною від імпортного, зокрема, російського, газу. За даними Associated Press, постачання російського зрідженого газу до ЄС у першому півріччі 2024 року зросло, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року на 7% — до 4,4 млрд куб.м. А Франція збільшила постачання майже вдвічі. При цьому, як зазначає видання, цілі ЄС щодо поступової відмови від російського ресурсу «жахливо відстають від графіка».

У другому кварталі цього року ЄС імпортував також 12,8 млрд куб.м. трубного газу, що перевищує обсяги постачання зі США (12,2 млрд куб.м.).

Проте НБУ прогнозує, що до кінця цього року цінники на газ у Європі знизяться до $354,6 за тисячу куб.м., а в 2025 році становитимуть $384,7. Розраховувати на такі цінники дозволяє чималий обсяг газу в Європі — підземні сховища заповнені вже майже на 92%.

«Деякі європейські країни хотіли б і надалі отримувати російський газ, і в них поки що немає інших варіантів. Йдеться про Словаччину, Угорщину та Австрію. Тому вони зацікавлені у продовженні транзиту», — каже експерт енергоринку Олег Попенко.

«Потоки цим (українським — прим.ред.) маршрутом зараз складають менше 5% поставок континенту, але цього все ще достатньо, щоб вплинути на енергетичну безпеку», — пише Bloomberg.

Чиї молекули можуть опинитися в трубі

«Однією з пропозицій, які наразі обговорюються, є угода про заміну російського газу азербайджанськими поставками. Цим зараз займається уряд», — заявляв у липні Президент Володимир Зеленський.

Президент Азербайджану Алієв, виступаючи днями на міжнародному TEHA Forum в італійському Чорноббіо, заявив, що Україна, росія та ЄС звернулися до них із проханням допомогти зберегти транзит газу через Україну.

«Зараз за допомогою Азербайджану країни ведуть переговори про продовження транзиту російського газу через Україну та постачання азербайджанського газу через Україну до Європи», — заявив Алієв. Із його слів, Баку вже декілька місяців веде такі переговори.

Корольчук каже, що не виключений так званий відкритий транзит, тобто постачання газу не за умовами «качай чи плати», а на підставі реально прокачаних обсягів. Це може ще більше зменшити доходи України від транзиту, адже Європа намагається знизити свою залежність від російського газу, отже, намагатиметься купувати якнайменше «блакитного палива».

«Найімовірніше, буде наступна схема — державна азербайджанська компанія Socar підпише договори з європейськими покупцями, і постачатиме їм газ із „азербайджанськими документами“. Сам ресурс може бути (і, ймовірно, буде) російським, але хто ж про це скаже. У трубі неможливо відокремити молекули російського газу від молекул азербайджанського», — каже експерт енергоринку Олег Попенко.

«Зрозуміло, що якими б не були умови нової угоди, у трубу, найімовірніше, як і раніше, надходитиме російський газ, а Азербайджан буде лише посередником», — каже Юрій Корольчук.

«Окрім посередництва Азербайджану, є й інші варіанти — скажімо, постачання через одну з компаній в ОАЕ або навіть європейську компанію, яка має контракти з росією», — додав Корольчук.

Тим часом надворі — вересень. І чи встигнуть «дозріти» хоч якісь домовленості до початку опалювального сезону (а він стартує у жовтні) — поки що незрозуміло.

Втім, міністр енергетики України Герман Галущенко нещодавно говорив, що поки що жодних конкретних домовленостей щодо участі в транзиті Азербайджану немає.

«Я завжди говорю, що потрібно мати на столі конкретний документ. Поки що немає конкретної пропозиції, яка може бути обговорена. Коли можливі ініціативи перейдуть у практичні пропозиції, тоді говоритимемо», — зазначив Галущенко.

Нардеп Олексій Гончаренко вважає, що якщо транзит і буде продовжено, то щонайменше потрібно підвищити плату за нього.

Близьке до Міненерго джерело «Мінфіну» повідомило, що такі варіанти справді обговорюються. Новий тариф на транзит може бути підвищений із $3 до $6 за тисячу куб.м. на тисячу кілометрів. У цьому випадку доходи України від транзиту зростуть щонайменше вдвічі — до $1,6 млрд.