Виступ Президента зі щорічним Посланням до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України

Слава Україні!

Шановний пане Голово, шановні народні депутати нашої міцної України, шановні урядовці!

Шановні гості, шановні присутні!

Шановні українські воїни!

Український народе!

Поговорімо сьогодні про Україну.

Про те, як всі змінилися за ці десять місяців. І про те, як ми змінили весь світ.

Про нашу силу.

Увесь цей час ми були єдиними. Так само, як зараз у цій залі, коли всі відповіли: «Героям слава».

Слава Україні!

Завдяки нашій єдності ми досягли того, у що майже ніхто у світі, у всьому світі, не вірив. Майже ніхто, окрім нас.

Україна стала одним із глобальних лідерів.

Наші національні кольори – це сьогодні міжнародний символ сміливості й незламності всього світу. У будь-якій країні, на будь-якому континенті, коли бачать синьо-жовтий, знають, що це про свободу. Про народ, який не здався, який вистояв, який об’єднав світ. І який переможе.

Завдяки Україні світ повірив, що цінності дають силу. Повірив услід за нашою боротьбою. Світ упевнився, що тиранія програє. Услід за нашою вірою. Світ побачив, що свобода може стати переможцем. Услід за нашими здобутками на полі бою. І всіма нашими військовими. Обов’язково стане. Україна обов’язково переможе.

За десять місяців цього року ми допомогли всім. Ми допомогли Заходу віднайти себе знову, повернутися на глобальну арену й відчути, наскільки Захід переважає. Ніхто на Заході вже не боїться й ніколи не буде боятися Росії.

Ми допомогли Євросоюзу набути справжньої суб’єктності. Допомогли Європі відчути себе не кількома чемпіонатами з командами різного рівня, а однією сильною командою, яка разом з усім вільним світом бореться за цю важливу перемогу.

Саме Україна об’єднала Європейський Союз. Виявилося, що це можливо! І тепер Європа захищає себе. Європа долає кризи. І це – попри колосальні ресурси, кинуті Росією на те, щоб зламати наш континент.

Усе, що Росія намагалася робити проти Європи, не спрацювало. Кожен російський крок став помилкою. Наші ж кроки спрацювали.

І вперше в історії Євросоюз допомагає оборонятися від такої масштабної агресії. Уперше низка країн ЄС змінила своє законодавство й свої політичні правила і тепер надає збройну підтримку нашій державі. Уперше в історії деякі країни Європи переглянули поняття нейтралітету й протистоять агресії разом з нами, разом Україною.

Ми допомогли Європі й більшості країн світу відчути, що бути нейтральними зараз – це бути, вибачте, аморальними. 143 держави проголосували за резолюцію Генасамблеї ООН на підтримку територіальної цілісності України й повної реалізації Статуту ООН.

Це справді показовий приклад. Це найбільше за десять місяців і вісім років. І я дякую всім, хто працював на цей результат безпрецедентно активно. Я вас вітаю! Це велика перемога!

За цей час після 24 лютого лише в мене було 850 міжнародних заходів. І так працював увесь наш дипломатичний корпус.

Я хочу зараз подякувати всім, хто працював саме так, так потужно. Усім нашим дипломатам, усім нашим урядовцям і, звичайно, тим народним депутатам, хто допомагав МЗС і Офісу будувати проукраїнську коаліцію у світі. Я дякую вам!

І дякую всім лідерам і народам, які допомагають нам захищати незалежність, захищати міжнародне право! Дякую шановним послам країн – наших партнерів, які зараз присутні тут, у цій поважній залі!

Дорогі українці!

Погляньте, як змінилися глобальні пріоритети.

Більшість країн світу вже не цікавиться, чи почує їх Росія. Із цим покінчено.

Тепер світ по-справжньому зацікавлений у тому, чого ще очікувати від України, що ще Україна може дати Європі, що ми можемо дати світу.

Для багатьох людей у світі тепер це гордість – мати друзів серед українців. Згадайте, як колись українцям хотілося мати друзів серед іноземців.

І ми тепер по-справжньому єдині зі світом – із найсильнішими, із найвільнішими у світі.

Ми повертаємо мільйонам людей у різних країнах віру в цінності. У цінності, яких батьки вчать дітей будь-де у вільному світі. Ми показуємо, що життя справді має залежати від саме таких цінностей.

Ми актуалізуємо сенси. Сенси, які довго були, на жаль, лише безплідними буквами деяких міжнародних угод, конвенцій і меморандумів. Вони запрацюють. І ми це показуємо.

Ми даємо кожному нашому партнеру унікальне й дуже важливе відчуття та історичну можливість – бути переможцем разом з Україною.

Завдяки українцям світ згадує, що це таке – бути переможцями. Наступного року ми це тільки посилимо.

Цьогоріч ми здобули для України статус кандидата на вступ у Європейський Союз. Але наше досягнення не тільки в цьому. Це лише частина досягнення. Україна заслуговує на цей статус давно. Ми це знаємо. Ще років 20 тому ми могли б бути там, мати цей статус.

Зараз наше з вами досягнення значно більше.

Україна зцементовує. Зцементовує Євросоюз і весь вільний світ боротьбою за свободу та мир. Це – головний наш здобуток у зовнішній політиці за рік, що минає. Ми зробили очевидним для всіх, що без України жодне об’єднання у Європі не буде сильним.

І саме тому в усіх країнах Європейського Союзу впевнена більшість громадян підтримала Україну та ідею приєднання України до ЄС, і більшість бачить нас в Альянсі. Настає час для початку переговорів щодо членства України у Євросоюзі.

Дорогі українці!

Я хочу, щоб ми зараз подякували разом усім тим, хто відкрив нам цю можливість, цей шлях.

Я хочу, щоб ми подякували нашим воїнам.

Наші воїни, саме воїни, українські герої – не просто військовослужбовці. Не просто солдати й матроси, не просто сержанти й старшини, не просто офіцери та генерали.

Воїни – вони є надією мільйонів людей на життя. Вони є надією Європи на спокій. Вони є надією світу, що час імперій не повернути.

Українські воїни здобувають для нас мир. І здобудуть!

Слава Збройним Силам України, Національній гвардії, нашим прикордонникам, нашій розвідці, СБУ, ССО, Національній поліції! Слава всім нашим силам оборони й безпеки! Слава Україні!

Сьогодні українські воїни доводять, що велич – не від розмірів держави, не від запасу ракет і не від здатності когось до чогось примушувати.

Велич – від сили духу тих, хто захищає свій дім, захищає волю для свого народу.

Українські воїни вигнали окупантів з-під Києва, і це був перший переломний момент у повномасштабній війні. Це показало силу нашого опору.

Українські воїни звільнили Зміїний, і відтоді кожен окупант знає, яку єдину відповідь він почує від українців на будь-які свої зазіхання. Це показало, що Україну ніщо не зупинить.

У Чорному морі дещо поменшало флагманів, а один сумнозвісний міст дедалі частіше працює на виїзд, а не на в’їзд. Якщо працює. І це показало, яким буде майбутнє. Воно буде українським.

Активні дії наших сил оборони й безпеки на Харківщині перегорнули багато сторінок старої історії. Може, російська армія й не знала, що здатна аж так стрімко тікати. Тікати, лишаючи все: позиції, зброю, своїх солдатів і колаборантів.

Окупанти тікали, хоча мали перевагу на цьому напрямку у кількості озброєння, техніки й солдатів. Але в наших воїнів була – і є! – інша велика перевага. Більш значуща.

Перевага в рішучості, перевага сили своєї землі під ногами.

Таку перевагу українських воїнів ми посилюємо потужною зброєю. Вперше в нас така зброя.

«Хаймарс» і «Краб», «Гарпун» і «Насамс», «Байрактар» і гаубиці М777, «Цезар» і «Бушмастер», «Айріс Т» і «Кроталь» – я назвав зараз лише деякі з десятків видів найкращої зброї світу, яка вже є або буде в наших воїнів. Дякую нашим партнерам!

Понад 1800 міст і сіл України нам уже вдалося звільнити від окупанта.

І я дякую всім державам, які допомагають нам долати російську тиранію саме на полі бою!

Я нагадаю: ще рік тому здавалося неможливим, що в нашої держави будуть системи ППО «Патріот». Але тепер маємо й таку домовленість. Дякую нашим стратегічним партнерам! Це особливий знак довіри до України.

Це справжнє союзництво зі Сполученими Штатами Америки. Ми досягли цього.

І в мене є один борг із часу візиту до Сполучених Штатів, який хочу саме зараз віддати.

У цій залі – капітан Павло Чернявський, командир батареї «Хаймарсів», який відзначений «Хрестом бойових заслуг» і який передав цю відзнаку Президенту Сполучених Штатів Америки Байдену.

Для мене було честю виконати цю особливу місію. Але в неї є друга частина. Президент Байден у відповідь передав Command Coin – спеціальний символ від Президента Сполучених Штатів Америки.

Пане капітане! Павле! Маю віддати зараз цю Command Coin вам. І ще раз хочу подякувати Президенту Байдену, обом партіям Конгресу й кожній американській родині за історичну підтримку України, підтримку наших громадян. Дякую!

Ви бачите, шановні українці, як весь світ, цілий світ допомагає нам і ми отримуємо передову зброю.

Ви можете бути певні, що настане час, коли бренди української зброї так само будуть цікавити весь світ.

Ми здатні виробляти свої ракети, свої морські дрони – ми вже це робимо, – бронетехніку, авіатехніку та інші види озброєнь. Ми вже це робимо. Вже є наше. Все це – наше. «Стугна», «Вільха», «Нептун», морський дрон та інше.

Давайте подякуємо нашому вітчизняному виробництву. Український військово-промисловий комплекс був і буде одним із найпотужніших у Європі та світі, я у цьому впевнений.

Інтенсивність бойових дій, глибина того зла, яке принесла Росія, обсяг і жорстокість злочинів окупантів на нашій українській землі спонукають не тільки нас, а й увесь світ оновлювати стандарти оборони, оновлювати стандарти безпеки, досягати справедливості.

Це стосується багатьох сфер – від виробництва снарядів і тактики на полі бою до створення нової дієвої архітектури безпеки для України, усієї Європи та світу, нових гарантій безпеки.

Від запуску юридичних механізмів, щоб притягнути до відповідальності всіх винних в агресії й компенсувати коштом Росії всі збитки, завдані цим терором, до реформи наявних міжнародних організацій, які мають гарантувати мир і міжнародний правопорядок, але не здатні зараз це зробити. Україна вже серед лідерів відповідних процесів.

І, до речі, саме в Україні нашими героїчними воїнами визначаються нові стандарти НАТО. Стандарти, якими ми сьогодні ділимося з нашими союзниками по Альянсу. Союзниками, а не просто партнерами.

Але, щоб дійти до цього часу й до тих можливостей, ми маємо домовитися зараз поміж собою. Ми всі в цій залі, в Україні, у нашому народі, у нашому суспільстві.

Пункт перший – єдність. Ми маємо берегти її попри будь-які особисті емоції та інтереси.

Єдність – це те, що дозволяє нам зараз зміцнювати суспільство, зміцнювати нашу державу й змінювати негативні тенденції нашої багатовікової історії.

Що сильніша єдність, то більшою й швидшою буде наша перемога. У єдності маємо бути рівними. Рівними в єдності. І це зараз виклик. Дуже важливий момент.

Ніхто на фронті не зрозуміє тих, хто, маючи будь-яку політичну вагу чи владну позицію, буде намагатися повернутися до старого життя. До життя до 24 лютого.

Якщо хтось спробує зіграти проти незалежності України – чи політичної, чи економічної, чи духовної незалежності, – наша держава буде відповідати миттєво й жорстко.

Не існує у світі такого золота для хрестів чи будь-чого ще, яке могло б перекрити моральну іржу від зв’язків із державою-терористом.

І, вибачте, якщо хтось із політичного класу України думає, ніби, коли він спускається на лижах із гори, то цим мотивує солдатів підніматися з окопів і йти у наступ, – це ознака божевілля, і таких у політиці не буде.

Я прошу всіх залишити вдома особисті амбіції та працювати на захист нашого спільного дому. Працювати разом з державою й так, як потрібно для захисту свободи й наших людей.

Коли триває така жорстока війна, не час для особистої політичної партизанщини десь тут, у тилу, у медіа чи тим паче у столицях держав, які нам допомагають.

Будь ласка, сприймайте мої слова максимально серйозно.

Україна йде до перемоги, про яку мріяли покоління наших людей. Зараз мріють наші діти. Мріяли наші батьки, дідусі. Всі покоління з часів Богдана до національно-визвольних змагань ХХ століття. Те, чого не досягли раніше, буде в нас. Буде.

І це можливо завдяки тому, що вперше за кілька століть маємо одночасно загальнонаціональну єдність, свою власну державу, що функціонує, і максимальне єднання світу заради підтримки нашої прекрасної України.

Ми не дамо нікому «відкотити» це до старих часів. Люди не дадуть. Світ не дасть.

Наша єдність має бути такою ж міцною, як наші воїни.

Другий пункт – це безпека.

Бути одним із глобальних лідерів – це не статус і не нагорода. Це постійний процес. Процес пошуку нових можливостей для держави, нових друзів та альянсів, нового зростання для економіки й суспільства.

Так само безпека держави – це не той стан, якого досягаєш раз і назавжди, це складна робота, це процес.

Лідерство та безпека йдуть поруч – здобуваючи одне, працюєш і на друге.

Зараз, коли ворог поставив собі за мету знищити нашу енергетику, ми ставимо собі за мету стати лідером у трансформації нашої енергетики для протидії будь-яким загрозам: військовим, політичним, економічним чи навіть кліматичним.

Ми маємо стати – і станемо, бо немає виходу! – станемо лідером у побудові сучасної «зеленої» енергетики. Це дасть змогу створити децентралізовану енергосистему, яку не зруйнувати ракетними ударами.

Сьогодні – всі бачать – це небезпечно, коли міста залежать від кількох великих тепло- чи електростанцій. Сучасному місту потрібні децентралізовані джерела енергії.

Лише «зелена» енергетика може це забезпечити.

Маючи лідерські позиції в такій енергетиці й розвиваючи нашу атомну генерацію, а також водневу енергетику, ми будемо здатні забезпечити потреби України, а у мирний час – і Європу.

Це буде історичне посилення ролі України у Європі. Ми можемо, а отже, повинні стати одним із гарантів європейської енергобезпеки. І це завдання, завдання на завтра.

Сьогодні ж маємо пройти й обов’язково пройдемо цю зиму.

Російські ракетні й «шахедні» удари по нашій енергетиці, по енергозабезпеченню українців – це очевидний виклик не лише Україні.

Коли терор б’є по цивілізованості життя, світ може стати на захист і цивілізованості, і життя.

Ми робимо все для цього.

Я дякую кожному й кожній, хто захищає посилення міжнародного тиску на Росію за терор!

І я дякую всім країнам і компаніям, міжнародним організаціям і людям, які постачають нам обладнання й надають фінансову підтримку, щоб забезпечити народ України світлом, теплом і зв’язком! Дякую вам!

Один приклад: лише кількість терміналів «Старлінк» в Україні, які наочно доводять перевагу цивілізованості над терором і варварством, ми доведемо до більш ніж 30 тисяч найближчим часом.

Ми вже стаємо – і станемо! – лідером у цифровій трансформації держави й суспільства.

Думаю, не варто окремо зупинятися на тому, чого ми досягли в галузі цифровізації та зв’язку.

Скажу лише те, що це досягнення такої ваги, яка дає змогу робити досвід нашої держави у цифровізації одним з інструментів зовнішньої політики.

Ми завершимо тотальну цифровізацію всіх дозволів і державних послуг в Україні. Це і про антикорупцію, і про стійкість інституцій нашої держави.

А поширюючи у світі такий досвід трансформації, вдалий досвід, ми забезпечимо Україні нових друзів, нові альянси, нові політичні та економічні можливості.

Зокрема, це буде стосуватися розвитку відносин з країнами Африки та іншими державами Глобального Півдня. Цей напрям зовнішньої політики отримав спеціальний пріоритет.

Ми вже стаємо – і станемо! – лідером глобальних зусиль заради продовольчої безпеки.

Цей рік показав, що без українського фермера, без українського аграрного експорту неможливо гарантувати не лише харчову, а й соціальну безпеку для десятків країн Африки, Азії та Європи. Дві наші ініціативи: експортна зернова ініціатива і програма Grain from Ukraine, «Зерно з України» – повернули світу життєво необхідну стабільність.

Понад 15 мільйонів тонн продовольства на експорт до більш ніж сорока країн лише за пʼять місяців в умовах повномасштабної війни – це наша перша зернова ініціатива.

І я дякую Генеральному секретарю ООН пану Гутеррішу, дякую Президенту Туреччини Ердогану за підтримку відновлення нашого аграрного експорту.

Уже понад 30 держав-донорів та майже 200 мільйонів доларів – це наша друга зернова ініціатива, гуманітарна. Євросоюз і Катар, Туреччина та Японія, Норвегія й Корея, Канада та США – це лише початок глобального гуманітарного коридору для країн, які зіткнулися із загрозою голоду. Голоду через Росію.

Навіть зараз, коли нам важко, ми розділили наш український хліб із тими, кому ще важче. Я дякую за це всім, хто це зробив. Моральне лідерство України та наших партнерів беззаперечне.

Україна завжди має шукати, як проявити лідерство, як залучити інших лідерів, і кожен такий успіх буде посилювати нашу безпеку, буде зміцнювати зовнішнє становище для нашої держави. Але також і внутрішнє.

Наші експортні ініціативи та загалом розширення можливостей для вантажних перевезень через територію Євросоюзу й Туреччини дали нам змогу зберегти мільйони робочих місць для українців.

Шановні присутні!

Я прошу вас зараз подякувати всім нашим транспортникам, портовикам, усім, хто працює на залізниці та в кожній галузі, що забезпечує рух товарів для українців!

Ще один важливий безпековий елемент.

Бізнес зараз – це також захист України. Податки зараз – це теж безпека.

Цього року в нас не було затримок із зарплатами нашим рідним вчителям і лікарям. Були проіндексовані пенсії, як це передбачено законодавством України. На деокупованій території виплати йшли одразу, коли там завершуються стабілізаційні заходи. На оборону за рік спрямовано понад трильйон 200 мільярдів гривень.

Звичайно, вагому роль відіграли фінансова допомога партнерів та інші залучені кошти, це правда.

Але. Але є але. Маємо пам’ятати, що фінансування Збройних Сил України – це передусім внутрішній ресурс від податків українців, від мит, облігацій та інших подібних джерел.

І кожна несплачена гривня податків – це гроші, забрані в наших військових. І це факт. Звичайно, наявна податкова система не влаштовує ані тих, хто сплачує податки, ані тих, хто збирає податки. Не влаштовує вона й тих наших людей, які отримують зарплати та пенсії з цих податків.

Але надзвичайно важливо, щоб ми з вами досягли національної згоди в цьому питанні.

І я хочу зараз подякувати всім, кожному й кожній, хто зберігає роботу свого бізнесу, хто зберігає робочі місця, щоб люди могли забезпечувати себе та свої родини, хто сплачує податки. Дякую вам!

Ще раз хочу це підкреслити й хочу, щоб ви це знали: дуже важлива міжнародна допомога спрямовується на важливі соціальні виплати. А весь ресурс для зарплат військовим – це все сплачують громадяни України.

Третій пункт – справедливість.

Створення трибуналу щодо злочину агресії – це невід’ємна частина політики нашої держави. Я впевнений, що трибунал запрацює.

Запрацює й міжнародний компенсаційний механізм, який ми будуємо.

При цьому маємо по максимуму співпрацювати з Міжнародним кримінальним судом.

Тобто всі елементи міжнародного й національного правосуддя будуть використані, щоб притягнути до справедливої відповідальності російських убивць і катів, усіх, хто спланував, розпочав і здійснює агресію проти народу України.

Жоден злочин окупантів в Україні не повинен залишитися без законного вироку.

І скільки б ресурсів і часу це не потребувало, відповідальність для окупантів має бути невідворотною. І буде саме такою!

За все, що було зроблено проти українців від 2014 року й від 24 лютого.

Чи може це забезпечити лише держава? Ні. І я хочу подякувати нашим партнерам і, зокрема, Нідерландам за принципове лідерство в цій роботі; усім нашим слідчим, експертам, прокурорам і суддям, які вже працюють над цим, і всім журналістам та громадським активістам, хто долучився до справедливості. Я дякую вам!

Дякую й тим, хто допомагає знаходити та блокувати в іноземних юрисдикціях активи держави-терориста та пов’язаних із нею осіб, хто просуває в інших державах законодавчі ініціативи для конфіскації цих активів Російської Федерації, а також адвокатує це в медіа!

Ми зробимо все, щоб повернути додому всіх наших людей, які зараз у російській неволі.

Мета – відновити територіальну цілісність України – завжди йде поруч для нас із іншою метою – звільнити всіх наших людей, яких утримують у російському полоні чи в тюрмах, а також усіх тих, хто був силою депортований із нашої землі.

За час після 24 лютого нашій команді вдалося звільнити з російського полону 1456 людей. Це суттєво. І я щасливий бачити кожного й кожну, хто повертається в Україну. Але попереду ще значно більше роботи. Проте я не маю сумніву, що ми разом, об'єднано її виконаємо.

Відбудова України після бойових дій – це ще одна складова справедливості. Уже зрозуміло, що це буде найбільший економічний проект нашого часу у Європі. Обсяги того, що потрібно зробити, очевидні для всіх і не потребують зараз окремого перелічування.

Зазначу лише дуже коротко ключові принципи.

Вся територія нашої держави потребує перебудови тих об’єктів інфраструктури, енергетики, соціальної сфери та іншого, що не відповідає сучасним безпековим вимогам.

Ми маємо підняти з руїн територію, на яку зайшли російські окупанти після 24 лютого.

Так само будемо відновлювати нормальність життя на території Донбасу та Криму, які були незаконно окуповані у 2014 році й за час, що минув, доведені окупантами до катастрофи.

Зараз іще складно оцінити необхідний обсяг ресурсів. Але точно можна сказати, що ми повинні зробити пріоритет у відновленні для тих компаній, які були в Україні або прийшли в Україну під час війни. Які вийшли з російського ринку під час війни. Це справедливо.

Хто підтримував нас у найважчі, найскладніші моменти, хто був з нами тоді, коли Україна боролася за життя, хто працював і сплачував податки, хто волонтерив і допомагав нашій незламності... Треба знайти формат, як надати такому бізнесу більше можливостей у таких важливих проектах, проектах нової, відбудованої України.

Український бізнес, американський, французький, польський – будь-який, який ми бачимо тут і зараз.

Я прошу вас, шановні народні депутати, разом з урядом і Офісом розробити таку законодавчу рамку. І це теж спонукатиме міжнародний бізнес заходити в Україну вже зараз, готуючись до майбутнього, до перемоги.

І ще одне.

Так само, як ми маємо відновити територіальну цілісність, маємо відновити й суспільну цілісність. Мільйони наших людей, які стали переселенцями і знайшли прихисток за кордоном, не мають стати біженцями.

Я дякую всім країнам, дякую всім народам Європи та світу, які допомагають нашим людям! Але ми повинні зберегти їх як частину українського суспільства. Маємо забезпечити їхнє повернення. Це передбачає різні компоненти роботи. Гарантування безпеки й економічне зростання. Відбудова та подальша інтеграція нашої держави з Європейським Союзом та іншими провідними суб’єктами вільного світу.

Захист прав людини й вирівнювання соціальних та особистих свобод в Україні та в передових країнах перебування наших переселенців. Створення сучасної ветеранської політики. Це дуже важливо! Створення в Україні сучасної системи реабілітації тих, кого війна поставила в найскладніше становище. Щоб у нашому суспільстві було саме це відчуття – що ніхто у нас не є зайвим. Це завдання... Що про всіх українців ми піклуємося, що кожному й кожній можемо допомогти.

Країна, яка підтримує всіх своїх, є країною, у яку хочеться повернутися.

Ми маємо зробити так, що коли у світі бачитимуть синьо-жовтий український прапор, то знатимуть, що це і про свободу, і про людей, у яких є міцний дім і яким завжди допоможуть, хоч би що з ними сталося.

Бо ми всі – українці. І цього достатньо.

Я дякую вам за увагу!

Слава всім, хто воює й працює заради нашої держави! Слава всім, хто допомагає нам захищати незалежність і свободу! Слава всім вам, нашому народу!

Слава Україні!

Бажаю нам усім у наступному році перемоги й тільки перемоги. Нічого не потрібно! З прийдешніми святами! Дякуємо всім за цей складний рік! Дякуємо нашим воїнам, нашому народу прекрасної України!

Слава Україні!