Пропаганда війни. Як Росія бреше світу про Україну і хто вірить у її міфи

Чого домагається Кремль пропагандою проти України та Заходу, на кого впливають російські міфи про війну і як Росія намагається впливати на думки у США та ЄС – нижче у матеріалі РБК-Україна.

Росія, перш ніж напасти на Україну, роками вела проти неї інформаційну війну. Прокремлівська пропаганда в українському політикумі та медіа дала можливість Москві набрати собі нехай і нечисленний, але лояльний "електорат" навіть серед українців. Паралельно з цим Москва спонсорувала свої ЗМІ в інших країнах, намагаючись забезпечити там хоча б невелику, але стабільну кількість шанувальників "російського світу".

Значна частина "аудиторії" російських ЗМІ в Україні вийшла з-під впливу пропаганди Кремля з 2014 року, остаточно рік тому це питання вирішила сама Росія, вторгнувшись у сусідню державу. Тим часом внутрішня пропаганда в Росії стала ще радикальнішою, а на Заході фактично перетворилася на інструмент шантажу.

Війна – це мир

Понад 60% росіян регулярно дивляться телевізор, свідчать опитування 2022 року. Топ-три телеканали – Росія-1, НТВ та Перший канал належать державі. Тут російській аудиторії пропонують максимально вигідний для центральної влади матеріал. В останні 9 років цей матеріал як мінімум на третину, а тепер ще більше, складається з новин про Україну.

Про те, що в Україні живуть "нацисти" разом із "фашистами" та "бандерівцями", в Росії періодично говорили ще задовго до 2014 року. Ця тема то порушувалась, то затихала – все залежало від того, наскільки лояльна політична сила опиниться при владі в Україні.

2014 року Кремль, усвідомивши, що Україна обирає проєвропейський шлях розвитку, а не "митний союз", і виходить з-під впливу "старшого брата", різко збільшує напруження пропаганди – українці знову стають "нацистами", учасників революції представляють як маргінальну". хунту", яка вирішила за більшість, а зміну влади називають державним збройним переворотом.

Пропаганда в РФ також стверджувала, що мітинги в Україні за курс в ЄС спонсорують США. Наприклад, у листопаді 2013 року на "Росія-1" вийшов сюжет про те, що американці навчають українців як правильно мітингувати. Подібна маніпуляція мала одразу дві цілі – показати Україну як "недодержаву", якою керує США, а самі Штати представити "світовим злом". Цей старий, але перевірений роками шаблон російська пропаганда використовує постійно, наголошує директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.

"Потрібно йти в історію Радянського Союзу, залізної завіси. Для громадян СРСР, а тепер для російських і НАТО була страшилка, і США була страшилка, і загниваючий капіталізм", – говорить Антипович РБК-Україна.

Того ж 2014-го військові формування активно провокують проросійські мітинги на Донбасі, до регіону входить група Стрєлкова-Гіркіна, починається військовий переворот. Виправдовуючи свої дії в чужій країні, росіянам в режимі нон-стоп починають розповідати історії про побиття російськомовних та лякати неонацистами, які ось-ось прибудуть на Донбас.

Щодня в ефір виходять десятки сюжетів, де нібито українські громадяни, погано імітуючи суржик, скаржаться на репресії, яких вони зазнавали з боку "бандерівців". Дезінформація дійшла до абсурду – аудиторію "годували" розповідями про щоденні вбивства мирних, насильство над старими, страти, мародерство і знаменитого "розп'ятого хлопчика".

До речі, останній міф вразив світову громадськість, але не суттю, а тим, наскільки далеко готова піти російська пропаганда задля досягнення своєї мети. Для самих росіян "хлопчик" потонув у загальній хвилі інших "жертв українських нацистів", зазначає виконавчий директор StopFake Руслан Дейниченко.

"Таких історій було багато і їхня мета – роздратувати російське суспільство, щоб люди записувалися в добровольці. Наприклад, у Куйбишевському районі два хлопчики знайшли гранату та підірвалися. По всіх російських каналах створили історію, ніби це українські "Гради" розстріляли дітей, які гралися на дитячому майданчику в школі", – сказав Дейниченко у коментарі РБК-Україна.

Подібний добре підготовлений ґрунт дав можливість окупувати Крим, не отримавши осуду з боку власного народу. Що ж до війни, що тривала на Донбасі, за 8 років пропаганді вдалося переконати самих росіян, що Україна воює сама з собою, а Москва надає виключно гуманітарну допомогу "східноукраїнському ополченню".

Пропаганда вторгнення

З 2021 року ситуація стала розжарюватися – маркером послужив черговий спалах "українського питання" на російському ТБ. Аналітики стверджують, що російський уряд на той час вже активно шукав casus belli – привід для війни. Паралельно з цим на РосТВ обговорювалася можливість війни з Україною, але в іронічному контексті. Від пропагандистів різних мастей пролунала фраза, що стала крилатою, про взяття Києва за 2-3 дні, а кремлівська журналістка Маргарита Симоньян пішла далі і заявила, що в "гарячій війні" Росія переможе взагалі всю Україну за два дні, тому що "чого її там перемагати".

24 лютого 2022 року Путін випускає звернення про початок "спеціальної військової операції" на Донбасі. За кілька годин у багатьох українських містах лунають вибухи, ще через деякий час російські пропагандисти вже пояснюють громадянам РФ, що таке "денацифікація" та "демілітаризація".

Пізніше пропаганда робить висновок, що ці два терміни надто складні. У хід ідуть старі, але ефективні формулювання – російська армія нібито захищає інтереси російськомовних українців. Ще одна легендарна фраза початку війни, яку можна було почути, починаючи від "топів" кремлівської пропаганди до дрібних фігур у соцмережах: "Де ви були 8 років, коли Україна бомбила Донбас?".

Переможної війни не вийшло, тому пропаганда перебудувала риторику – тепер вона виключно реакційна та змінюється залежно від становища на фронті. Коли стало зрозуміло, що Україна не впаде і її не можна окупувати, московські журналісти повернули слово "війна", але вже не з Україною, а з добре знайомим "ворогом" кожного росіянина – США.

Рішення Путіна провести мобілізацію не сильно в'яжеться з "шапкозакидництвом" спочатку вторгнення – необхідно якось пояснити, що в Росії, як і раніше, все добре, але треба йти на фронт. У хід ідуть старі, перевірені роками шаблони – боротьба з фашизмом, але вже не в Україні, а в цілій Європі, бо "така потужна армія, як російська, не може воювати місяцями з однією Україною".

Поряд із цим пропагандисти продовжують "годувати" різношерстого глядача – мілітаризована частина росіян, дивлячись сюжети, бачить, що армія РФ прагне окупації України та знищення її влади. "Позаполітична" сторона отримує легенду про порятунок російськомовних та війну із Заходом, а російські націоналісти – міфи про відновлення "історичної справедливості".

Ще одне завдання російських пропагандистів – придушити можливу революцію у країні. Але це, на думку Антиповича, і так не станеться принаймні на сьогоднішній день.

"Смерті, які приносить війна, на них не впливають, тому що на 144 мільйони кількість втрат – відсоток. Економіка, яка також знижується та руйнується, голодні бунти – це, напевно, ефективніше і кожен росіянин може відчути це на собі. Але відношення це має до СВО? Жодного, це "Захід душить санкціями", до війни це не прив'язують", – зазначив соціолог.

Центри (не) впливу

На Заході пропаганда Росії націлена на проєвропейських та американських лідерів. Кремль намагається переконати їх, що Україні потрібно капітулювати – нібито іншої альтернативи немає. Кремлівські пропагандисти намагаються створити для європейців іншу реальність, у якій жителі ЄС та США масово бідніють від нестачі газу, втомлюються від війни, страждають від біженців з України та готуються до ядерної війни. Кожній країні пропонується низка легенд.

Євросоюз лякають відсутністю газу. Перед Різдвом кремлівська мережа сайтів Russia Today опублікувала ролик, у якому середньостатистична європейська родина мерзне і голодує настільки, що з'їдає свого домашнього хом'яка. Реклама закінчується словами: "Щасливого "антиросійського" Різдва! Якщо ваші медіа не розповідають вам, до чого це все веде, Russia Today доступна за VPN".

На Заході політиків, через які Кремль може передати європейцям свої меседжі, практично немає. Одним із небагатьох "топів" у підтримці Росії став прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан – він послідовно захищає інтереси Москви, блокуючи санкції та виступаючи за те, щоб Україна воювала з Росією віч-на-віч.

У Сполучених Штатах дії роспропаганди спрямовані насамперед на розкол усередині самої Америки. Де суспільство і так є досить поляризованим, стверджує експерт-американіст, аналітик "Інтерньюз-Україна" Владислав Фарапонов.

"Усередині американського суспільства є питання, що вимагають вирішення – від медицини до економіки, від пандемії до змін клімату та ставлення до меншин. Є ризики того, що громадяни не сильно розбиратимуться, правда це чи ні", – каже Фарапонов РБК-Україна.

Вигідні Росії наративи часто можна почути з вуст республіканців. Ведучий телеканала Fox News Такер Карлсон – його риторика, як і канала, на якому він виступає, спрямована на інтереси американських консерваторів. Карлсон постійно критикує президента-демократа Джо Байдена за допомогу Україні, говорить про те, що війна, яку розв'язала Росія, сильно перебільшена, а Зеленський – "маріонетка адміністрації президента США".

Незважаючи на всі зусилля та велику аудиторію Fox News, публіка Такера Карлсона є досить маргінальною, про що говорять експерти. Його не підтримують навіть самі республіканці – вони не ходять на його шоу та критикують його заяви. Однак це не означає, що впливу немає зовсім.

"Краще діяти або на випередження, або за певний період робити певні дії. Наприклад, візит президента Зеленського до США. Коли він англійською мовою без перекладача виступає в Конгресі, всі можуть почути безпосередньо його меседжі, потім зустріч із керівництвом обох Палат та обох партій", – зазначив Фарапонов.

Ще один спосіб боротьби з альтернативною реальністю проросійських ЗМІ – запрошувати лідерів західного світу в Україну та демонструвати злочини окупантів. Українські дипломати користуються цією опцією – після деокупації Київської області про жахіття Бучі, Ірпеня та Гостомелю в Європі дізналися не лише зі ЗМІ. Багато лідерів ЄС та США на власні очі бачили, що після себе залишає "русский мир".

Африканські горизонти

Після того, як RT закрили в Євросоюзі та Великій Британії, пропагандисти почали шукати нову аудиторію. І знайшли її в Африці. Тут, на думку експертів, Кремль має всі шанси, що його настрої будуть сприйняті так, як йому вигідно. Радянський Союз роками налагоджував відносини з африканськими країнами, у тому числі допомагаючи зброєю і всіляко підтримуючи повстанські рухи, орієнтовані на Москву.

В Африці російська пропаганда очікувано наголошує на тому, що Захід продовжує переслідувати ідеї про рабовласництво, про що говорить старший науковий співробітник Центру "Європейські цінності" Наталі Фогель.

"Захід зображується як "колонізатор", що має минуле "грабіжника ресурсів африканського континенту", з натяком, що "він продовжує робити це" і сьогодні. Західні країни описуються як "боржники перед африканським континентом" за свої минулі "імперіалістичні" гріхи", – розповіла Наталі Фогель у коментарі Voice of America.

Своє імперіалістичне минуле і сьогодення Росія замовчує, виступаючи для африканців соратницею ідей свободи, рівності та дружби між народами. Подібну риторику, мабуть, нав'язує лідерам африканських республік глава МЗС РФ Сергій Лавров, який влаштував ціле турне континентом і вже встиг отримати "ступінь командора Національного ордену" Малі.

Проте українські дипломати, бачачи спробу росіян нав'язати Африці свій порядок денний, працюють над контрударами. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також відвідував африканський континент, спілкувався із місцевими лідерами. І, як стверджує речник МЗС Олег Ніколенко, в Африці розуміють ступінь небезпеки російської пропаганди.

"Вони дуже серйозно сприймають загрозу пропаганди, якою активно займаються Russia Today, Sputnik та інформаційний підрозділ "Вагнера". Африканські країни, зокрема, дуже зацікавлені у вивченні українського досвіду у сфері боротьби з фейками та дезінформацією", – зазначив Ніколенко у коментарі РБК- Україна.

Крім цього, у МЗС розробили навчальний курс для дипломатів африканських країн, один із напрямів якого – боротьба із пропагандою. "Можна сказати, що 2023 рік пройде під гаслом розвитку системних комунікацій України з країнами Африки, Азії та Латинської Америки", – додав речник міністерства.

Певних успіхів пропаганда РФ досягла і в арабських країнах, але здебільшого серед воєнізованих формувань. Наприклад, іракські бойові групи написали листа колишньому президентові РФ Дмитру Медведєву, який починається зі слів: "Кожна російська перемога дає нам надію".

Історик Надя Овейдат в аналізі для Вашингтонського інституту близькосхідної політики зазначає, що західні країни знають про існування російських дезінформаційних кампаній, але не знають, що існує не менш небезпечна пропаганда Кремля арабською мовою. І сьогодні вона спрямована на те, щоб спотворити правду про війну Росії проти України.

* * *

Росія витрачала на свою пропаганду мільярди доларів, які заробляла продажем нафти та газу. Однак санкції Заходу працюють і можливості Кремля дедалі скромніші, акцент більше робиться на внутрішньому споживачу. Попри це списувати з рахунків ефект від російської пропаганди не можна. Війна затягується, а це корисно насамперед для ворога, який шукатиме нові можливості для наступу – як на військовому фронті, так і на інформаційному.

Юлія Акимова, РБК-Україна