Арешт Путіна та «сюрприз» для Сі

Рішення досудової палати Міжнародного кримінального суду видати ордер на арешт Путіна та його уповноваженої з прав дитини Львової-Бєлової застав російське керівництво зненацька. Судячи з істеричних коментарів офіційних осіб та штатних пропагандистів, у Москві точно не очікували того, що одна з найбільш поважних судових інституцій світу розпочне полювання на президента Росії. Звісно, що в Кремлі вже заявили, що РФ не визнає юрисдикції цього суду, що вона не ратифікувала Римський статут.

Рішення МКС не надто сподобається російським чиновникам та олігархам, які ще мають надію якимсь чином заробляти та ховати гроші за кордоном. Одначе воно також поставить у доволі незручне становище авторитарних партнерів Путіна – наприклад, лідера Китаю Сі Цзіньпіна.

Володимир Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину. Це означає, що за межами Росії його повинні заарештувати та передати до суду. Про це заявив Генпрокурор України Андрій Костін.

У чому ж підозрюють Путіна та його уповноважену з прав дитини? У незаконній депортації дітей та незаконному переміщенні їх із окупованих територій України на територію Російської Федерації.

«Є розумні підстави вважати, що пан Путін несе індивідуальну кримінальну відповідальність за вищезгадані злочини, (i) за вчинення діянь безпосередньо, спільно з іншими особами та/або через інших осіб та (i) за його нездатність належним чином контролювати цивільних та військових підлеглих, які вчинили дії», – йдеться у рішенні суду.

Як зазначив очільник Офісу генпрокурора України, світові лідери тепер тричі подумають, перш ніж тиснути руку російському президенту або сідати з ним за стіл переговорів.

«Світ отримав сигнал, що російський режим є злочинним і його керівництво та поплічники будуть притягнуті до відповідальності. Це історичне рішення для України та всієї системи міжнародного права», – зазначив Костін.

Україна давно прагне того, щоби російський режим судили за злочини геноциду. Одначе з цим доволі складно: потрібно довести умисел – бажання знищити групу людей, народ за етнічною, релігійною чи національною ознакою. Тут мало знати і бачити – докази мають бути співмірні цьому найтяжчому злочину.

Водночас примусова депортація цивільного населення, якщо брати до уваги статті Римського статуту МКС, прямо не підпадає під злочин геноциду – в більшості своїй її визначають як воєнний злочин чи злочин проти людяності. Одначе якщо під час незаконного переміщення до людей застосовують надмірне фізичне та психологічне насильство, якщо створюються нестерпні для їх життя умови (до прикладу, фільтраційні табори), або ж відбувається насильницька передача дітей, особливо з числа захищених груп (з сиротинців, дітей з обмеженими можливостями) до іншої групи (російських родин чи дитбудинків), то тоді це може бути визнано актом геноциду.

Чому ми про це розповідаємо? Бо дії Путіна та його уповноваженого з прав дитини можуть якраз підпадати під визначення злочину геноциду, адже вони організовують нелегальну депортацію десятків тисяч українських дітей. Тут навіть не потрібно вимагати доказів: Львова-Бєлова сама зізналася у тому, що незаконно вивезла з окупованого Маріуполя 15-річного юнака та усиновила його. А у жовтні минулого року вона повідомила, що окупанти при її патронажі нелегально депортували з українських дитячих будинків та прихистків близько двох тисяч дітей. Вочевидь, ця цифра лише виросла за пів року. Загалом же, за даними Офісу Генпрокурора, росіяни незаконно вивезли понад 16 тис. дітей. Реальна цифра, вочевидь, є ще більшою.

Сам Путін підписав минулого року спеціальний указ, який дозволив за спрощеною процедурою незаконно вручати російське громадянство дітям-сиротам, позбавлених батьківського піклування, чи недієздатним особам Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей.

Як повідомили LB.ua джерела, які ознайомлені зі стратегією МКС у справі «Україна проти Росії», суд нині пішов шляхом найменшого спротиву: він вирішив виписати ордер проти Путіна на основі підозри у скоєнні ним воєнних злочинів та злочинів проти людяності. Однак це не означає того, що робота над доведенням злочину геноциду припинилася.

Олександр Мережко, голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва зазначив, що тепер Путіна можна офіційно називати воєнним злочинцем.

«Держави-сторони Римського Статуту мають його заарештувати, якщо він з’явиться на їхній території. А таких країн, які ратифікували Римській статут – 124. Таких, що підписали, але ще не ратифікували 15, але й вони мають поважати ордер на арешт», – зазначив народний обранець.

Разом з тим в коментарі LB.ua він пояснив, що це рішення МКС пришвидшить процеси зі створення міжнародного трибуналу, де саме Путіна та його оточення судитимуть за скоєння злочину агресії проти України.

«Цей ордер на арешт – свідчення того, що міжнародна спільнота втомилася від злочинів та безкарності путінського режиму. З політичної точки зору тепер буде легше переконати інші держави приєднатися до створення спеціального міжнародного трибуналу. Це чіткий сигнал того, що Путін більше не є недоторканним», – зауважив Мережко.

Міністр юстиції Німеччини Марко Бушманн, який підтримав рішення МКС, зазначив на необхідності більшого поступу на шляху створення спецтрибуналу.

Звісно, що Москва зараз може спробувати підірвати позиції Міжнародного кримінального суду. Вона проводитиме активну пропагандистську кампанію проти цього рішення, а також агітуватиме деякі держави з числа її союзників вийти з-під його юрисдикції – йдеться насамперед про Таджикистан, Венесуелу, Нігерію тощо.

Разом з тим це рішення є сигналом для оточення Путіна, російських олігархів, які намагаються обійти санкції та залишити хоч якісь статки за межами РФ. Міжнародний кримінальний суд, виписуючи ордер, продемонстрував їм усім, що Путін став ще більш токсичним. А Захід невдовзі покаже, що продовження співпраці з підозрюваним у скоєнні воєнних злочинів може призвести до запровадження ще потужніших санкцій, обмежень та навіть до переслідування.

Також це рішення ставить авторитарних лідерів інших держав у незручне становище. Воно точно стало неприємним сюрпризом для президента Китаю Сі Цзіньпіна, який з 20 по 22 березня планує провести зустрічі у Москві. Там же він точно говоритиме з Путіним про так зване встановлення миру з Україною.

Китай не є учасником Римського статуту, як і Індія, до речі. Одначе як тепер виглядатиме Сі Цзіньпін, коли він тиснутиме руку чинному російському керманичу? Він вже точно не буде «миротворцем». Він буде схожим на співучасника, який підтримує міжнародного злочинця.

Звісно, можна було б сказати, що Пекіну плювати на рішення МКС, бо він сам порушував приписи судових інстанцій, виголошені на території Європи. Втім, це рішення точно завадить Китаю зіграти на стороні Росії і спробувати організувати мир на умовах Москви.

Олександр Демченко, редактор відділу "Світ", LB.ua