Як Офіс президента хоче реформувати українські податки, або другий підхід до ідеї "10-10-10"

Президентський Офіс не вгамовується, намагаючись надати друге дихання ідеї податкової реформи за формулою "10-10-10"

23 березня в Києві відбувся Український саміт щодо податкової реформи та боротьби з корупцією UA Taxes 2.0, організований Офісом президента України.

Метою заходу була не стільки презентація напрацювань Офісу президента на ниві реформування системи оподаткування, скільки намагання публічно переконати, як не дивно, саму ж українську владу (читайте – Мінфін, Податкову і профільний комітет парламенту) в необхідності системного зниження ставок податків в Україні.

Для цієї мети організатори саміту залучили цілу низку відомих міжнародних вчених, економістів-практиків, очільників профільних асоціацій і навіть колишніх урядовців різних країн. Широко представлене було й українське експертно-наукове та ринкове середовище.

І все б добре, якби не одне принципове АЛЕ. На саміті не було видно представників Мінфіну чи Податкової. Зате значна частина присутніх – це були студенти профільних вишів.

Це може свідчити про дві важливі речі. Перше і головне – ні Міністерство фінансів, ні Податкова, ні навіть профільний комітет Верховної Ради не готові всерйоз розглядати пропоновані Офісом президента новації в системі оподаткування. Чому не готові – питання інше. Можливо, не на часі, можливо в принципі пропонована модель реформи не дуже підходить для України, а можливо, вся справа у міжвідомчій конкуренції. Але факт залишається фактом: заповнений студентами зал – це гарна картинка, майбутнє нації, і все таке... Але чи буде з того вихлоп?

Що пропонує Офіс президента

Варто згадати, що ініціатива податкової реформи, яка передбачає зниження ставок податків, була анонсована заступником керівника Офісу президента Ростиславом Шурмою ще в серпні 2022 року. З подачі ЗМІ вона отримала назву "реформа 10-10-10".

Але тоді ініціатива не знайшла підтримки всередині самої ж владної команди. Зокрема, її розкритикував голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Стримано сприйняли ініціативу і в Міністерстві фінансів.

Основний аргумент противників радикального зниження податкових ставок полягав у тому, що лібералізація податкової політики в період війни – просто не на часі. Тоді як економічний ефект потенційних нововведень є неочевидним і точно не швидким, втрата податкових надходжень "тут і зараз" – абсолютно неприйнятний сценарій в умовах, коли половина бюджетних видатків фінансується коштом зовнішніх партнерів України. Здається, ці самі партнери були б не в захваті від такої перспективи.

Здавалося, й самі ініціатори вирішили відмовитися від ідеї радикального зниження ставок податків. Принаймні в публічному просторі до останнього часу ініціатива не обговорювалась.

Повторне винесення ініціативи, про яку нібито вже й забули, в публічну площину здивувало й багатьох учасників саміту. Журналіст LIGA.net побував на заході та мав можливість у цьому переконатись.

В Офісі президента стверджують, що реальні ставки податків в Україні радикально відрізняються від формально встановлених величин.

Картина співвідношення реальних і номінальних ставок податків виглядає наступним чином:

ПДВ

• Формально – 20%.
• Реально – не перевищує 10% (обсяг зібраного ПДВ, поділений на обсяг роздрібного товарообігу). Крім того, ПДВ не сплачується у разі продажу до 1 млн грн. Масове невиправдане блокування накладних створює відхід в "тінь" і викривляє конкуренцію.

Податок на заробітну плату

• Формально – 51% на заробітну плату, виплачену на руки (ПДФО, ЄСВ, військовий збір).
• Реально – часто не перевищує 10% в приватному секторі.

Податок на прибуток

• Формально – 18%.
• Реально – 70% надходжень податку в бюджет припадає на великий бізнес, часто зі сплатою податків наперед. Малому і середньому бізнесу де-факто запровадили податок з обороту.

Податок з обороту

• Формального – такого в Україні немає.
• Де-факто – Податкова встановлює норми сплати податків для малого та середнього бізнеса в залежності від суми обороту.

Податок з експорту

• Формально – є лише експортні мита на соняшник та металобрухт.
• Де-факто – весь експорт обкладений експортним митом через відсутність або затримки з відшкодуванням ПДВ.

Податки у разі перевірок

• Формально – перевірки можуть виявити або не виявити провину платника.
• Де-факто – всі перевірки завершуються штрафами, часто з формальною та неформальною частиною.

Основні положення податкової реформи від Офісу президента передбачають суттєве зниження ставок податків.

Зокрема, пропонується знизити ставки ПДВ до 10%. Для акцизних товарів – 20%.

Передбачено правило, за яким на казначейський рахунок зараховується лише частина ПДВ після виконання всіх зобов'язань держави з відшкодування.

Ставки податку на прибуток та податку на доходи фізосіб пропонується також знизити до 10%.

Натомість пропонується додатково запровадити:

Що стосується єдиного податку:

• обмеження щодо перебування на єдиному податку 4-ї групи для юридичних осіб – с/г товаровиробників із земельним банком до 1000 гектарів;
• скасування спеціального режиму єдиного податку зі ставкою 2%, введеного на час воєнного стану;
• ФОП має право знімати у якості прибутку до 2% обороту на місяць.

Що стосується військового збору:

• запроваджується для всіх операцій між фізичними та юридичними особами, зокрема й під час зняття готівки.

Крім того, реформа передбачає:

• - запровадження системи електронного адміністрування акцизів і оплату акцизних товарів виключно карткою;
• - заборону на зняття готівки юридичними особами і обов'язкове використання РРО під час роботи з готівкою;
• - приведення ставок екологічних податків до рівня країн ЄС;
• - подвоєння ставок на радіочастотний ресурс та автоматичну індексацію на рівень інфляції всіх фіксованих ставок;
• - приведення ставок на пальне до рівня країн ЄС;
• - запровадження високої відповідальності за ухилення від сплати податків, включно з ув'язненням за великі розміри.

Успішною податкову реформу в Офісі президента вважатимуть, зокрема якщо Україна потрапить у десятку країн Європи в рейтингу економічної свободи, реальний ВВП щороку зростатиме не менш як на 7%, а такі проблеми, як невідшкодований ПДВ, блокування податкових накладних або штрафи після перевірок, взагалі зникнуть.

Що кажуть експерти та учасники ринку

На переконання віцепрезидентки Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анни Б'єрде, яка взяла участь в роботі саміту, цілями податкової реформи мають бути мобілізація фінансових ресурсів та підвищення ефективності роботи податкової системи.

Держава має дотримуватись балансу між підняттям прибутковості податкових надходжень та стимулюванням бізнесу. Акцент має бути на внутрішніх ресурсах країни, а не зовнішніх надходженнях. І саме приватний капітал має стати основним джерелом інвестицій в повоєнній Україні.

Одним з пріоритетів податкової реформи має стати максимальне розширення бази оподаткування на тлі зменшення ставок податків. Наразі ж високі ставки суттєво звужують базу оподаткування в Україні.

Крім того, обов'язково потрібно обмежувати податкові пільги, а особливо в умовах війни. Ну і, звичайно, — боротьба з корупцією.

За словами Гровера Норквіста з Americans for Tax Reform, люди уникають сплати податків, коли діють зависокі податкові ставки. Так, в історії США зі збільшенням розмірів податків зазвичай уповільнювалась економіка. І навпаки, зі зниженням податків економіка зростала.

Крім того, зниження податкових ставок зменшує корупційну складову в процесі адміністрування податкових зборів.

Натомість, зазначає директор з питань політики британського Legatum Institute Стівен Брайен, незрозуміло, яким чином український уряд обгрунтовує чинні ставки податків. В той час як найпріоритетнішим для уряду має бути максимально пряме і просте оподаткування.

Бізнес і наймані працівники мають чітко бачити переваги від офіційної сплати податків. Тож державна підтримка бізнесу має стати пріоритетом податкової політики.

Наразі ж, зазначає віцепрезидент Atlas Network Том Палмер, українська податкова система працює фактично проти бізнесу, за принципом "презумпції винуватості". Це коли ти ще нічого не встиг зробити, а вже апріорі винен перед державою і її податковими органами.

Крім того, дивним виглядає значне оподаткування працівників державного сектора, які отримують зарплати з бюджету. По суті, таким чином держава перекладає власні кошти з однієї своєї кишені до іншої. Чи є в цьому сенс?

На думку співзасновника Центру економічного відновлення Андрія Длігача, реформуючи вітчизняну податкову систему, не варто буквально слідувати порадам тих, хто вже досягнув успіху. Треба аналізувати, яким шляхом країни досягли свого успіху. В основі податкової реформи перш за все мають бути економічні свободи. Саме ліберальний підхід до реформування може зруйнувати наявний в Україні державний патерналізм, який стимулює корупцію, певен Длігач.

Руслан Кисляк, редактор розділу Фінанси, LIGA.net