e-mail: [email protected]
Ідеї оформлення, стиль та весь зміст сайту www.capital.ua є об'єктом авторського права та охороняються законом. Будь-яке використання матеріалів сайту допускається тільки при дотриманні правил передруку і за наявності гіперпосилання на www.capital.ua. Дозволяється використання тільки матеріалів, що знаходяться у відкритому доступі і лише за умови посилання та/або прямого відкритого для пошукових систем гіперпосилання на безпосередню адресу матеріалу на www.capital.ua www.capital.ua /a>. Посилання/гіперпосилання має бути розміщене в підзаголовку або першому абзаці матеріалу. Розмір шрифту посилання або гіперпосилання не повинен бути меншим за шрифт тексту використовуваного матеріалу. Будь-яке використання матеріалів, які знаходяться у закритому доступі та доступні лише зареєстрованим користувачам, допускається лише за попереднім письмовим дозволом правовласника. Категорично заборонено передрук, копіювання, відтворення, зміну або інше використання матеріалів, опублікованих з позначкою в рамках угоди про синдикацію з Financial Times Limited. Використання матеріалів, які містять посилання на агентства France-Presse, Reuters, Інтерфакс-Україна, Українські новини, УНІАН суворо заборонено. Матеріали, позначені знаком публікуються на правах реклами.
Всі права захищені. © 2012 - 2023
В Украине окончательно решат «языковой вопрос»
21.01.2017 / 10:37Цей вивих важко зрозуміти,
Ось так народи і щезають,
Коли з тобою рідні діти,
Як чужоземці, розмовляють.
Вже пізно буде нарікати,
Батьки тут винні, а не діти,
Що «папой» тата стали звати,
Цей вивих важко зрозуміти.
Бо ж навіть звірина чи птиця
Всяк по-своєму розмовляє,
Щоб не пропасти, не згубиться,
Хоч інші мови розрізняє.
Ти ж не папуга, ти людина!
Цінуй своє і вчись чужому!
Щоб розквітала Україна
І лихо не прийшло додому.
Все починається з малого,
І будуть діти «кушать», «пить»,
Байдуже буде їм до всього,
Душа в манкуртів не болить.
І ось ці дочки і сини -
Уже не плоть свого народу,
А «население страны
Русскоязычное» від роду.
У світі лиш огидні змії,
В яких роздвоєний язик.
Від думки дурень багатіє.
Яка різниця? Я так звик.
Різниця є, сліпий не бачить,
Що так підрубують коріння.
Тобі майбутнє не пробачить
Асимільоване насіння!
Вбивають мову, щоб народ,
Країну згодом розділити.
«Рускоязычные, мол, вот» -
І їх потрібно захистити.
Для цього Думою закони
Давно вже прийняті в Москві,
Прибрати хочуть перепони,
Державність знищити в крові.
Це *** нашими руками,
І участь візьмуть наші діти.
Невже ми дурні, щоб віками
Дітей чужої мови вчити!
30. 05. 2011 р.
ID: 350493
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
автор: Мирослав Вересюк (Ці пророчі слова написані в 2011 р.)
В Украине окончательно решат «языковой вопрос»
21.01.2017 / 10:37Українці! Збережіть свою мову!
Її втрату вам Бог не пробачить!
Бо заклятого ворога змову
Лиш Іуда і дурень не бачить!
Українці! Захистіть свою мову!
Хто за вас це повинен робити?
Тож, співайте на ній колискову,
З молоком щоб любов цю привити.
Українці! Кохайтеся в мові!
В розмаїтті барвистого слова!
Україна воскресне з любові,
Коли виповнить душу всю мова.
Українці! Любіть свою мову!
Незбагненого всесвіту трунок,
Неймовірно багату, казкову,
Божий дар і небес поцілунок!
Українці! Цінуйте цю мову!
Її велич, що не осягнути,
Усі барви і розкіш святкову,
Яку серцем лиш можна збагнути!
Українці! Все інше це зрада!
Зрада нашого древнього роду!
Адже мова, це як барикада,
Вона впаде – не буде народу!
01.04.2014 р.
ID: 489685
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
автор: Мирослав Вересюк
В Украине окончательно решат «языковой вопрос»
21.01.2017 / 10:37Та вирви в себе той «язык»,
Позбудься клятої пухлини!
Він метастазами проник
У серце, душу України!
Та краще бути вже німим,
Чим тим «хохлом рускоязычным»!
Ти марно думаєш, що ним
Збудуєш щось святе і вічне.
Язик, це ніби помело,
А ще язик плете і меле.
Він тріпає, а ще було –
Руйнує, лиже, м’яко стеле.
Язик у всіх у роті є,
Його тварина кожна має.
Та, що це врешті їй дає,
Якщо вона не розмовляє?!
Тож мало мати язика,
Щоб українцем себе звати.
У мови – роль провідника,
Народ, країну об’єднати!
Ото ж, позбудься «языка»,
Позбався клятої пухлини.
Бо тільки мова, як така,
Душа народу України!
11.02.2012 р.
ID: 342166
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
автор: Мирослав Вересюк
В Украине окончательно решат «языковой вопрос»
21.01.2017 / 10:37Іду по Києву, огидно,
Російська звідусіль лунає.
Так гірко за столицю, стидно,
Що це приниження триває.
Богдан гарцює на коні
Тримає булаву в правиці,
Йому паскудно і мені
За це зросійщеня столиці.
Це ж Україна, стольний Київ,
А в нім кияни – не рязанці!
Хто Ваші душі так роздвоїв,
Чи Ви манкурти і поганці?
Вже дійсно годі нарікати,
Шукати виправдань, причини.
Потрібно с себе починати,
Це воскресіння України!
Коли на вулицях столиці
Чужинська мова зовсім щезне,
Держава врешті відродиться,
І справді стане незалежна!
Бо кожен врешті усвідомить
Свою причетність і провини,
І те, що ворог лиш говорить
Чужою мовою країни!
11.02.2013 р.
ID: 409334
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
автор: Мирослав Вересюк
В Украине окончательно решат «языковой вопрос»
21.01.2017 / 10:37Нації вмирають не від інфаркту.
Спочатку їм відбирає мову.
Ліна Костенко
Ще скільки треба тої крові?
Щоби до кожного дійшло –
Все починається з любові,
Так буде, є і так було.
Любов до краю і до роду,
Не вибірково, а цілком,
З криниці мудрості народу
Вбирай у себе з молоком.
Любити треба, поважати
Народ і землю де живем,
Святиню-мову шанувати,
Наш оберіг і наш тотем!
Будь носієм цієї мови,
Без неї ти уже манкурт.
Бо віра й мова це основи
Без них народ лиш натовп, гурт.
З глибин століть спостерігають,
За нами пращури згори
Не зраджуй просять, вимагають, –
Українською заговори!
21.02.2017 р.
ID: 713513
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
автор: Мирослав Вересюк
В Киеве хотят запретить русский язык в госорганах, рекламе, ресторанах и магазинах
18.03.2016 / 20:39Іду по Києву, огидно,
Російська звідусіль лунає.
Так гірко за столицю, стидно,
Що це приниження триває.
Богдан гарцює на коні
Тримає булаву в правиці,
Йому паскудно і мені
За це зросійщеня столиці.
Це ж Україна, стольний Київ,
А в нім кияни – не рязанці!
Хто Ваші душі так роздвоїв,
Чи Ви манкурти і поганці?
Вже дійсно годі нарікати,
Шукати виправдань, причини.
Потрібно с себе починати,
Це воскресіння України!
Коли на вулицях столиці
Чужинська мова зовсім щезне,
Держава врешті відродиться,
І справді стане незалежна!
Бо кожен врешті усвідомить
Свою причетність і провини,
І те, що ворог лиш говорить
Чужою мовою країни!
11.02.2013 р.
ID: 409334
Рубрика: Вірші, Громадянська лірика
автор: Мирослав Вересюк